ЗАПОВІТ
Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій,Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручіБуло видно, було чути,Як реве ревучий.Як понесе з УкраїниУ синєє мореКров ворожу… отойді яІ лани, і гори —Все покину і полинуДо самого богаМолитися… а до тогоЯ не знаю бога.Поховайте та вставайте,Кайдани порвітеІ вражою злою кров'юВолю окропіте.І мене в сем'ї великій,В сем'ї вольній, новій,Не забудьте пом'янутиНезлим тихим словом.
25 декабря 1845, в Переяславі
Страницаиз230
СкороКнижный режим