ПОДРАЖАНІЄ ЕДУАРДУ СОВІ
Посаджу коло хатиниНа вспомин дружиніІ яблуньку, і грушеньку,На вспомин єдиній!Бог дасть, виростуть.ДружинаПід древами тимиСяде собі в холодочкуЗ дітками малими.А я буду груші рвати,Діткам подавати…З дружиною єдиноюТихо розмовляти:«Тойді, серце, як бралися,Сі древа садив я…Щасливий я!» – «І я, друже,З тобою щаслива!»
19 ноября [1859], С.-Петербург
Страницаиз230
СкороКнижный режим
