І ТУТ, І ВСЮДИ – СКРІЗЬ ПОГАНО…
І тут, і всюди – скрізь погано,Душа убога встала рано,Напряла мало та й ляглаОдпочивать собі, небога.А воля душу стерегла.«Прокинься, – каже.– Плач, убога!Не зійде сонце. Тьма і тьма!І правди на землі нема!»Ледача воля одурилаМаленьку душу. Сонце йдеІ за собою день веде.І вже тії хребетносилі,Уже ворушаться царі…І буде правда на землі.
30 октября [1860, С.-Петербург]
Страницаиз230
СкороКнижный режим