МАЛЕНЬКІЙ МАР'ЯНІ
Рости, рости, моя пташко,Мій маковий цвіте,Розвивайся, поки твоєСерце не розбите,Поки люди не дозналиТихої долини,Дознаються – пограються,Засушать та й кинуть.Ані літа молодії,Повиті красою,Ні карії оченята,Умиті сльозою,Ані серце твоє тихе,Добреє дівочеНе заступить, не закриєНеситії очі.Найдуть злії та й окрадуть…І тебе, убогу,Кинуть в пекло…ЗамучишсяІ прокленеш бога.Не цвіти ж, мій цвіте новий,Нерозвитий цвіте,Зов'янь тихо, поки твоєСерце не розбите.
20 декабря 1845, Вьюница
Страницаиз230
СкороКнижный режим