НАД ДНІПРОВОЮ САГОЮ…
Над Дніпровою сагоюСтоїть явор меж лозою,Меж лозою з ялиною,З червоною калиною.Дніпро берег риє-риє,Яворові корінь миє.Стоїть старий, похилився,Мов козак той зажурився.Що без долі, без родиниТа без вірної дружини,І дружини, і надіїВ самотині посивіє!Явор каже: «ПохилюсяТа в Дніпрові скупаюся».Козак каже: «ПогуляюТа любую пошукаю».А калина з ялиноюТа гнучкою лозиною,Мов дівчаточка, із гаюВиходжаючи, співають;Повбирані, заквітчаніТа з таланом заручені,Думки-гадоньки не мають,В'ються-гнуться та співають.
24 іюня [1860, С.-Петербург]
Страницаиз230
СкороКнижный режим