Оглавление
- ПРИЧИННА
- ДУМКА
- НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ
- КАТЕРИНА
- ТАРАСОВА НІЧ
- ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ
- ПЕРЕБЕНДЯ
- ТОПОЛЯ
- ДО ОСНОВ'ЯНЕНКА
- ІВАН ПІДКОВА
- Н. МАРКЕВИЧУ
- НА НЕЗАБУДЬ ШТЕРНБЕРГОВІ
- ГАЙДАМАКИ
- ПЕРЕДМОВА
- ПАНОВЕ СУБСКРИБЕНТИ!
- ВСЕ ЙДЕ, ВСЕ МИНАЄ…
- ІНТРОДУКЦІЯ
- ГАЛАЙДА
- КОНФЕДЕРАТИ
- ТИТАР
- СВЯТО В ЧИГИРИНІ
- ТРЕТІ ПІВНІ
- ЧЕРВОНИЙ БЕНКЕТ
- ГУПАЛІВЩИНА
- БЕНКЕТ У ЛИСЯНЦІ
- ЛЕБЕДИН
- ҐОНТА В УМАНІ
- ЕПІЛОГ
- ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ…
- МАР'ЯНА-ЧЕРНИЦЯ
- УТОПЛЕНА
- ПЕСНЯ КАРАУЛЬНОГО У ТЮРЬМЫ (ИЗ ДРАМЫ «НЕВЕСТА»)
- СЛЕПАЯ (ПОЭМА)
- ГАМАЛІЯ
- ТРИЗНА
- [1843, Яготин]
- РОЗРИТА МОГИЛА
- ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ
- СОВА
- ДІВИЧІЇ НОЧІ
- СОН (КОМЕДІЯ)
- У НЕДІЛЮ НЕ ГУЛЯЛА…
- ЧОГО МЕНІ ТЯЖКО, ЧОГО МЕНІ НУДНО…
- ЗАВОРОЖИ МЕНЕ, ВОЛХВЕ…
- ГОГОЛЮ
- НЕ ЗАВИДУЙ БАГАТОМУ…
- НЕ ЖЕНИСЯ НА БАГАТІЙ…
- ЄРЕТИК
- 10 октября 1845, с. Марьинское
- НЕВОЛЬНИК (ПОЕМА)
- ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ (МІСТЕРІЯ)
- ТРИ ДУШІ
- ТРИ ВОРОНИ
- ТРИ ЛІРНИКИ
- НАЙМИЧКА
- КАВКАЗ
- І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ
- ХОЛОДНИЙ ЯР
- ПСАЛМИ ДАВИДОВІ
- МАЛЕНЬКІЙ МАР'ЯНІ
- МИНАЮТЬ ДНІ, МИНАЮТЬ НОЧІ…
- ТРИ ЛІТА
- ЗАПОВІТ
- ЛІЛЕЯ
- РУСАЛКА
- ВІДЬМА (ПОЕМА)
- В КАЗЕМАТІ
- НЕ СПАЛОСЯ, – А НІЧ, ЯК МОРЕ…
- ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ, ВИ МОЇ ЄДИНІ…
- КНЯЖНА (ПОЕМА)
- N. N
- N. N
- НЕ ГРІЄ СОНЦЕ НА ЧУЖИНІ…
- СОН
- ІРЖАВЕЦЬ
- N. N
- ПОЛЯКАМ
- ЧЕРНЕЦЬ
- ОДИН У ДРУГОГО ПИТАЄМ…
- САМОМУ ЧУДНО. А ДЕ Ж ДІТИСЬ?
- ОЙ СТРІЧЕЧКА ДО СТРІЧЕЧКИ…
- ХУСТИНА
- А. О. КОЗАЧКОВСЬКОМУ
- МОСКАЛЕВА КРИНИЦЯ (ПОЕМА)
- ТО ТАК І Я ТЕПЕР ПИШУ…
- А НУМО ЗНОВУ ВИРІШУВАТЬ…
- ВАРНАК
- ОЙ ГЛЯНУ Я, ПОДИВЛЮСЯ…
- У БОГА ЗА ДВЕРМИ ЛЕЖАЛА СОКИРА…
- ТА НЕ ДАЙ, ГОСПОДИ, НІКОМУ…
- ЦАРІ
- ДОБРО, У КОГО Є ГОСПОДА…
- ТИТАРІВНА
- НУ ЩО Б, ЗДАВАЛОСЯ, СЛОВА…
- МОВ ЗА ПОДУШНЕ, ОСТУПИЛИ…
- П. С
- Г. 3
- ЯКБИ ЗУСТРІЛИСЯ МИ ЗНОВУ…
- МАРИНА
- ПРОРОК
- СИЧІ
- МЕЖ СКАЛАМИ, НЕНАЧЕ ЗЛОДІЙ…
- І НЕБО НЕВМИТЕ, І ЗАСПАНІ ХВИЛІ…
- І ВИРІС Я НА ЧУЖИНІ…
- НЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ТІЄЇ СЛАВИ…
- КОЛО ГАЮ В ЧИСТІМ ПОЛІ…
- ЯКБИ МЕНЕ ЧЕРЕВИКИ…
- І БАГАТА Я…
- ПОЛЮБИЛАСЯ Я…
- ПОРОДИЛА МЕНЕ МАТИ…
- ОЙ, Я СВОГО ЧОЛОВІКА…
- ОЙ ВИОСТРЮ ТОВАРИЩА…
- ПО ВУЛИЦІ ВІТЕР ВІЄ…
- ОЙ, СЯДУ Я ПІД ХАТОЮ…
- ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА…
- ШВАЧКА
- ОЙ, НЕ П'ЮТЬСЯ ПИВА-МЕДИ…
- НА ВУЛИЦІ НЕВЕСЕЛО…
- У ТІЄЇ КАТЕРИНИ…
- ІЗ-ЗА ГАЮ СОНЦЕ СХОДИТЬ…
- ОЙ ПІШЛА Я У ЯР ЗА ВОДОЮ…
- НЕ ТАК ТІЇ ВОРОГИ…
- ОЙ, ЛЮЛІ, ЛЮЛІ, МОЯ ДИТИНО…
- ОЙ, ЧОГО ТИ ПОЧОРНІЛО…
- ТУМАН, ТУМАН ДОЛИНОЮ…
- У НЕДІЛЕНЬКУ У СВЯТУЮ…
- У ПЕРЕТИКУ ХОДИЛА
- У НЕДІЛЕНЬКУ ТА РАНЕСЕНЬКО…
- НЕ ТОПОЛЮ ВИСОКУЮ…
- УТОПТАЛА СТЕЖЕЧКУ…
- І ШИРОКУЮ ДОЛИНУ…
- НА ВГОРОДІ КОЛО БРОДУ…
- ЯКБИ МЕНІ, МАМО, НАМИСТО…
- НЕ ХОЧУ Я ЖЕНИТИСЯ…
- ЧУМА
- І ЗНОВ МЕНІ НЕ ПРИВЕЗЛА…
- В НЕВОЛІ, В САМОТІ НЕМАЄ…
- ОЙ, УМЕР СТАРИЙ БАТЬКО…
- НЕ ВЕРНУВСЯ ІЗ ПОХОДУ
- У ВІЛЬНІ, ГОРОДІ ПРЕСЛАВНІМ…
- ЗАСТУПИЛА ЧОРНА ХМАРА…
- НЕ ДОДОМУ ВНОЧІ ЙДУЧИ…
- НЕНАЧЕ СТЕПОМ ЧУМАКИ…
- СОТНИК
- ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…
- ЯК МАЮ Я ЖУРИТИСЯ…
- НАВІЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ?
- ОЙ, КРИКНУЛИ СІРІЇ ГУСІ…
- ЯКБИ ТОБІ ДОВЕЛОСЯ…
- ЗАРОСЛИ ШЛЯХИ ТЕРНАМИ…
- ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ…
- У НАШІМ РАЇ НА ЗЕМЛІ…
- НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМІ…
- БУЛО, РОБЛЮ ЩО, ЧИ ГУЛЯЮ…
- БУВАЄ, ІНОДІ СТАРИЙ…
- ХІБА САМОМУ НАПИСАТЬ…
- ДУРНІ ТА ГОРДІЇ МИ ЛЮДИ…
- І ЗОЛОТОЇ Й ДОРОГОЇ…
- МИ ВКУПОЧЦІ КОЛИСЬ РОСЛИ…
- ГОТОВО! ПАРУС РОЗПУСТИЛИ…
- МИ ВОСЕНІ ТАКИ ПОХОЖІ…
- ЛІЧУ В НЕВОЛІ ДНІ І НОЧІ…
- ЛІЧУ В НЕВОЛІ ДНІ І НОЧІ…
- МИ ЗАСПІВАЛИ, РОЗІЙШЛИСЬ…
- НЕ МОЛИЛАСЯ ЗА МЕНЕ…
- ПЕТРУСЬ (ПОЕМА)
- МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, Я НЕ ЗНАЮ…
- ЯКБИ ВИ ПІШЛИ, ПАНИЧІ…
- БУВАЄ, В НЕВОЛІ ІНОДІ ЗГАДАЮ…
- І СТАНОМ ГНУЧИМ, І КРАСОЮ…
- ОГНІ ГОРЯТЬ, МУЗИКА ГРАЄ…
- ЧИ ТО НЕДОЛЯ ТА НЕВОЛЯ…
- НА БАТЬКА БІСОВОГО Я ТРАЧУ…
- І ДОСІ СНИТЬСЯ: ПІД ГОРОЮ…
- МІЙ БОЖЕ МИЛИЙ, ЗНОВУ ЛИХО…
- НЕОФІТИ (ПОЕМА)
- ЮРОДИВИЙ
- ДОЛЯ
- МУЗА
- СЛАВА
- СОН
- Я НЕ НЕЗДУЖАЮ…
- ПОДРАЖАНІЄ 11 ПСАЛМУ
- МАРКУ ВОВЧКУ
- ІСАІЯ. ГЛАВА 35 (ПОДРАЖАНІЄ)
- N. N
- ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ
- ОЙ, МАЮ, МАЮ Я ОЧЕНЯТА…
- СЕСТРІ
- КОЛИСЬ ДУРНОЮ ГОЛОВОЮ…
- ВО ІУДЕЇ ВО ДНІ ОНИ…
- МАРІЯ (ПОЕМА)
- ПОДРАЖАНІЄ ЕДУАРДУ СОВІ
- ПОДРАЖАНІЄ ІЄЗЕКІЇЛЮ (ГЛАВА 19)
- ОСІЇ ГЛАВА XIV (ПОДРАЖАНІЄ)
- ДІВЧА ЛЮБЕ, ЧОРНОБРИВЕ…
- ОЙ ДІБРОВО – ТЕМНИЙ ГАЮ…
- ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ
- МОЛИТВА
- КОЛИСЬ-ТО ЩЕ, ВО ВРЕМЯ ОНО…
- ТИМ НЕСИТИМ ОЧАМ…
- ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ
- З ПЕРЕДСВІТА ДО ВЕЧОРА…
- УМРЕ МУЖ ВЕЛІЙ В ВЛАСЯНИЦІ…
- ГІМН ЧЕРНИЧИЙ
- НАД ДНІПРОВОЮ САГОЮ…
- РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ…
- СВІТЕ ЯСНИЙ! СВІТЕ ТИХИЙ!
- ЛИКЕРІ
- Н. Я. МАКАРОВУ
- І АРХІМЕД, І ГАЛІЛЕЙ…
- Л
- НЕ НАРІКАЮ Я НА БОГА…
- САУЛ
- МИНУЛИ ЛІТА МОЛОДІЇ…
- ТИТАРІВНА
- ХОЧА ЛЕЖАЧОГО НЕ Б'ЮТЬ…
- І ТУТ, І ВСЮДИ – СКРІЗЬ ПОГАНО…
- О ЛЮДИ! ЛЮДИ НЕБОРАКИ!
- ЯКБИ З КИМ СІСТИ ХЛІБА З'ЇСТИ…
- І ДЕНЬ ІДЕ, І НІЧ ІДЕ…
- ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА…
- ЯКОСЬ-ТО ЙДУЧИ УНОЧІ…
- БУВАЛИ ВОЙНИ Й ВІЙСЬКОВІ СВАРИ…
- Н. Т
- ЗІЙШЛИСЬ, ПОБРАЛИСЬ, ПОЄДНАЛИСЬ…
- КУМА МОЯ І Я…
- ЧИ НЕ ПОКИНУТЬ НАМ, НЕБОГО…
- ЗА ЩО МИ ЛЮБИМО БОГДАНА?
- ЯКБИ-ТО ТИ, БОГДАНЕ П'ЯНИЙ…
- ІНШІ РЕДАКЦІЇ
- МОСКАЛЕВА КРИНИЦЯ (ПОЕМА, ПЕРША РЕДАКЦІЯ)
- ТАРАСОВА НІЧ (ДРУГА РЕДАКЦІЯ)
- ГАМАЛІЯ (ДРУГА РЕДАКЦІЯ)
- ЛІЧУ В НЕВОЛІ ДНІ І НОЧІ (ДРУГА РЕДАКЦІЯ)
- DUBIA (АВТОРСТВО НЕ ДОВЕДЕНЕ)
КАВКАЗ
Искреннему моему Якову де Бальмену
Кто даст главе моей воду,
И очесем моим источник слез,
И плачуся и день и нощь, о побиенных…
Иеремии глава 9, стих 1
За горами гори, хмарою повиті,Засіяні горем, кровію политі.Споконвіку ПрометеяТам орел карає,Що день божий добрі ребраЙ серце розбиває.Розбиває, та не вип'єЖивущої крові —Воно знову оживаєІ сміється знову.Не вмирає душа наша,Не вмирає воля. І неситий не виореНа дні моря поле.Не скує душі живоїІ слова живого.Не понесе слави бога,Великого бога.Не нам на прю з тобою стати!Не нам діла твої судить!Нам тілько плакать, плакать, плакатьІ хліб насущний заміситьКровавим потом і сльозами.Кати згнущаються над нами,А правда наша п'яна спить.Коли вона прокинеться?Коли одпочитиЛяжеш, боже, утомлений?І нам даси жити!Ми віруєм твоїй силіІ духу живому.Встане правда! встане воля!І тобі одномуПомоляться всі язикиВовіки і віки.А поки що течуть ріки,Кровавії ріки!За горами гори, хмарою повиті,Засіяні горем, кровію политі.Отам-то милостивії миНенагодовану і голуЗастукали сердешну волюТа й цькуємо. Лягло костьмиЛюдей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? НапоїтьВсіх імператорів би сталоЗ дітьми і внуками, втопитьВ сльозах удов'їх. А дівочих,Пролитих тайне серед ночі!А матерних гарячих сльоз!А батькових старих, кровавих,Не ріки – море розлилось,Огненне море! Слава! Слава!Хортам, і гончим, і псарям,І нашим батюшкам-царям Слава.І вам слава, сині гори,Кригою окуті.І вам, лицарі великі,Богом не забуті.Борітеся – поборете,Вам бог помагає!За вас правда, за вас силаІ воля святая!Чурек і сакля – все твоє,Воно не прошене, не дане,Ніхто й не возьме за своє,Не поведе тебе в кайданах.А в нас!.. На те письменні ми,Читаєм божії глаголи!..І од глибо[ко]ї тюрмиТа до високого престола —Усі ми в золоті і голі.До нас в науку! ми навчим,Почому хліб і сіль почім!Ми християне; храми, школи,Усе добро, сам бог у нас!Нам тілько сакля очі коле:Чого вона стоїть у вас,Не нами дана; чом ми вамЧурек же ваш та вам не кинем,Як тій собаці! Чом би намПлатить за сонце не повинні!Та й тілько ж то! Ми не погане,Ми настоящі християне,Ми малим ситі!.. А зате!Якби ви з нами подружили,Багато б дечому навчились!У нас же й світа, як не те —Одна Сибір неісходима,А тюрм! а люду!.. Що й лічить!Од молдованина до фіннаНа всіх язиках все мовчить,Бо благоденствує! У насСвятую Біблію читаєСвятий чернець і научає,
Що цар якийсь-то свині пасТа дружню жінку взяв до себе,А друга вбив. Тепер на небі.Об бачите, які у насСидять на небі! Ви ще темні,Святим хрестом не просвіщенні,У нас навчіться!.. В нас дери,Дери та дай, І просто в рай,Хоч і рідню всю забери!У нас! чого то ми не вмієм?І зорі лічим, гречку сієм,Французів лаєм. ПродаємАбо у карти програємЛюдей… не негрів… а такихТаки хрещених… но простих.Ми не гішпани; крий нас, боже,Щоб крадене перекупать,Як ті жиди. Ми по закону!..По закону апостолаВи любите брата!Суєслови, лицеміри,Господом прокляті.Ви любите на братовіШкуру, а не душу!Та й лупите по законуДочці на кожушок,Байстрюкові на придане,Жінці на патинки.Собі ж на те, що не знаютьНі діти, ні жінка!За кого ж ти розіп'явся,Христе, сине божий?За нас, добрих, чи за словоІстини… чи, може,Щоб ми з тебе насміялись?Воно ж так і сталось.Храми, каплиці, і ікони,І ставники, і мірри дим,І перед обра[зо]м твоїмНеутомленниє поклони.За кражу, за войну, за кров,Щоб братню кров пролити, просятьІ потім в дар тобі приносятьЗ пожару вкрадений покров!!Просвітились! та ще й хочемДругих просвітити,Сонце правди показатиСліпим, бачиш, дітям!..Все покажем! тілько дайтеСебе в руки взяти.Як і тюрми муровати,
Кайдани кувати,Як і носить!.. і як плестиКнути узловаті —Всьому навчим; тілько дайтеСвої сині гориОстатнії… бо вже взялиІ поле і море. І тебе загнали, мій друже єдиний,Мій Якове добрий! Не за Україну,А за її ката довелось пролитьКров добру, не чорну. Довелось запитьЗ московської чаші московську отруту!О, друже мій добрий! друже незабутий!Живою душею в Украйні витай,Літай з козаками понад берегами,Розриті могили в степу назирай.Заплач з козаками дрібними сльозамиІ мене з неволі в степу виглядай.А поки що мої думи,Моє люте гореСіятиму – нехай ростутьТа з вітром говорять.Вітер тихий з УкраїниПонесе з росоюМої думи аж до тебе!..Братньою сльозоюТи їх, друже, привітаєш,Тихо прочитаєш… І могили, степи, море,І мене згадаєш.
18 ноября 1845, в Переяславі
Страницаиз230
СкороКнижный режим