МІЙ БОЖЕ МИЛИЙ, ЗНОВУ ЛИХО…
Мій боже милий, знову лихо!..Було так любо, було тихо;Ми заходились розкуватьСвоїм невольникам кайдани.Аж гульк!.. Ізнову потеклаМужицька кров! Кати вінчанні,Мов пси голодні за маслак,Гризуться знову.
[1853–1859, Новопетровське укріплення – С.-Петербург]
Страницаиз230
СкороКнижный режим