Цитаты из книги The Thirteenth Tale

Вам не здається, що правда буває набагато кращою, коли її приправлено якоюсь вигаданою історією?

Навпаки, ввічливість - це єдине, що лишається тоді, коли у всьому іншому ви зазнали поразки. Людям амбітним начхати, що про них думають інші. Не думаю, що Вагнер встратив би сон, побиваючись, що він міг образити чиїсь почуття. Бо Вагнер був геній.

Розгортаючи книжку, я глибоко вдихнула. О, цей запах старих книжок! Він такий гострий, такий пряний - як приправа...

Цікаво, а чи відчувають вони, оті померлі письменники, той момент, коли хтось бере до рук їхні книжки? Чи з'являється тоді у вічній темряві хоч малесенька цяточка святла? Як хочеться думати, що так воно і є! Адже померлим, либонь, дуже самотньо...

Як люди доглядають могили, так я доглядаю книжки.

Коли ви клякнете від страху і холоду у своєму ліжку, не ждіть, що худюча кістлява правда примчить вам на допомогу. Вам потрібен м'який комфорт вигадки і фантазії. Заспокійлива, заколислива надійність брехні.

Лікар Модслі знав, що його жінка - красуня, але вони були одружені вже надто довго, щоб цей факт мав для нього якесь особливе значення.

Она являлась благодетельницей по призванию, а это означало, что все сотворенное ею зло творилось неосознанно и только с наилучшими намерениями.

Весь мой опыт, все события моей жизни, все знакомые мне люди, все мои воспоминания мечты, все прочитаны мною книги – все это годами свалилось в одну компостную кучу и постепенно перегнивало, превращаясь в тёмное жирное органическое вещество.

Туристские автобусы, по проторенному маршруту следующие в музей сестер Бронте,[26] смогут на обратном пути завернуть в «Тайный сад Виды Винтер». За Джудит оставлена должность экономки, а Морис является старшим садовником.

Далее по ходу сказки Золушка рожает девочку, пытается растить ее в нищете и убожестве, а через несколько лет, вконец отчаявшись, оставляет ее на задворках дома, принадлежащего насильнику. Повествование обрывается внезапно.

Но к тому времени я уже не понимаю, что происходит. Ослепительная вспышка света — моя сестра — заключает меня в объятия, берет надо мной власть, избавляет меня от моего несчастного сознания. Наконец-то.

Мертвые уходят в землю. Эта фраза явилась ко мне целиком и сразу, не оставив за собой никаких следов. Откуда она взялась? Какие процессы, происходившие в моем подсознании, внезапно вывели эти слова на первый план?