Цитаты из книги The Thirteenth Tale

Немає старого будинку без власних історій, немає старого будинку без привидів.

Останнє слово в цьому найкращому зі світів завжди залишається за грішми.

Він любив її дужче, ніж своїх коней, і навіть дужче, ніж свого собаку.

Я залишила вікно трохи прочиненим, щоб чути стукіт дощу. Рівномірно, приглушено і м'яко він падав і падав на землю. Я чула його, коли роздягалася, коли читала і коли спала. Він супроводжував мої сни, як ненастроєний радіоприймач, який забули вимкнути на ніч і з якого лине розпливчастий звуковий фон, а за тим фоном ледь угалується шепіт якимись чужоземними мовами та уривки незнайомих мелодій.

Людина настільки призвичаюється до власних жахів, що геть забуває про те, яке вони можуть справити враження на інших.

Можливо, емоції моють запах чи присмак; можливо, ми, про те не здогадуючись, передаємо їх коливаннями повітряю

Доля, спершу така розважлива і поміркована, така схильна до компромісів, жорстоко помстилася у фіналі за примарне щастя

Беручи книжки до рук, ми повертаємо їм життя

Читання ніоли досі мене не зраджувало. Воно завжди лишалося тим єдиним, на що можна було покластися.

О восьмій увесь велечезний світ припиняє своє існування. І настає час читання книжок.

У первному сенсі читання - теж догляд.

Я їх н прости читала. Я їх овтала. Апетит до їжі у мене ледь жеврів, натоміть апетит до книжок постійно зростав.

Таки є магія у словах. Якщо ними маніпулюють вправні та досвідчені руки, ви перетворюєтеся на їхнього заручника. Слова обплітають вас, наче павутиння, а коли ви настільки заворожуєтесь ними, що вже не в змозі поворухнутися, вони проходять крізь вашу шкіру, проникають у кров, паралізують думки, а потім беруть їх у полон. Потрапивши у ваше тіло, вони творять своє чаклунство.

Совместная работа над грандиозным проектом настолько захватила обоих, что они совершенно не замечали отсутствия реальных достижений.

"- Как ведет себя волк?-спросила я. - Он уверен в победе и ждет своего часа. Он знает, что, когда этот час настанет, я не буду сопротивляться. Мы с ним пришли к соглашению. -Какому соглашению? -Сперва он позволит мне закончить мою историю, а потом я позволю ему прикончить меня.

И она начала рассказывать историю о пожаре, а волк тихо сидел в уголке и вел счет произнесенным словам"

Я не позволю ей умереть.

Я ужасно устала, но никак не могу уснуть. За моей дверью слышны чьи-то лёгкие шаги, я встаю с постели и выглядываю в коридор - там никого нет.

Одно дело быть детьми,но когда вы станете взрослыми...

Скоро вы будете иначе смотреть на многие вещи.

В восемь вечера окружающий мир переставал для меня существовать. Наступило время чтения.