Цитаты из книги Põhjala müüdid

– Хватит плакать! – сказал он. – Это я, Локи. Я спасу тебя! Идунн сердито уставилась на него глазами, покрасневшими от слез. – Это ты во всем виноват! – сказала она. – Ну, допустим. Но ведь уже столько времени прошло! То был вчерашний Локи. А сегодняшний Локи прилетел спасти тебя и отнести домой.

– Но давай добавим сюда и личного интереса, а, Локи? – Что это у тебя на уме? – Твоя голова, – пояснил Брокк. – Если мы выиграем состязание, мы заберем твою голову, лады? В этой твоей черепушке столько всего разного творится – думаю, Эйтри сварганит из нее превосходный прибор. Что-то вроде думающей машинки. Ну, или чернильницы на худой конец.

Мужчина и женщина – Жизнь и Жажда Жизни – выйдут из своего укрытия в стволе великого ясеня, скрепляющего миры воедино. Будут они питаться утренней росой, и будут любить друг друга, и в любви породят новых людей, а те заселят землю.

Дева-солнце сгинула в пасти волка, но ей на смену придет ее дочь, и новое солнце, полное юного света, воссияет ярче старого.

"She's very beautiful when she's angry," said Thor. "You can see why that ogre wants to marry her" 'Shut up, Thor," said Loki again.

Это дело рук Локи

Прости пожалуйста, но Красавица Фрея кажется только что уговорила третью бочку мёда… просто поразительно! В жизни не видал такой прожорливой женщины!

Бальдр улыбнётся — словно солнце вынлянет из-за туч. И протянет он руку, и сделает первый ход.
И игра начнётся с начала.

Гермод звівся на ноги. Бальдр провів його до виходу з зали і передав для Одіна браслет Драупнір як доказ того, що Гермод побував у Хелі. Нанна передала лляну сукню для Фріґґ і золотий перстень для Фулли, її служниці. Літ просто кривлявся і показував непристойні жести.

Літ, один із гномів, став поперед Тора, щоб краще роздивитися похоронне багаття, і роздратований громовержець копняком відправив його просто в полум’я. Від цього Тору стало трохи легше на душі, а решті гномів значно важче.

Задвигтіла земля, гупнули двері, й Тор із Тюром зрозуміли, що це прийшов Химір. Вони почули, як велетка розказує своєму чоловікові про те, що до них завітали гості — її син із другом, — і що він має поводитись чемно, як люб’язний господар, а не вбивати їх.

— Чого це раптом?

Вони почули віддалений гуркіт, ніби у вишині рокотів грім або в горах стався обвал, чи ніби величезні хвилі билися об берег, і з кожним таким гуркотом земля здригалась.

— Мій чоловік повертається додому, — сказала велетка. — Я чую віддалік його м’які кроки.

— Вітаю, бабусю. Ми прийшли дізнатися, чи можна позичити Химірів казан, щоб наварити пива.

— Які ви крихітні! Я подумала, що це миші, — відповіла бабуся.

— Не думай, що ти можеш просто полетіти звідси й не вертатись, — сказав Тор і значуще погладив свою сиву бороду. — Може я вже й старий, — продовжив він, — але якщо ти не повернешся, я вистежу тебе, незважаючи на вік, і мій молот принесе тобі смерть, де б ти не сховався. Бо я досі Тор! І я досі сильний!

— Ти досі надзвичайно нестерпний, — відповів Локі.

— Локі, це яблука богів. Яблука безсмертя.

На Локі це не справило враження.

— Може, й так, — сказав він. — Але якось я бачив у лісі яблука, що були набагато кращими за ці: й на вигляд, і на запах, і на смак. Гадаю, то теж були яблука безсмертя. Мабуть, якогось кращого безсмертя, ніж твоє.

Тор поглянув на велетня. Поглянув на свій молот Мйольнір. А тоді зліз із торби і видерся на голову сплячого Скріміра. Підняв молот і лупонув ним у Скрімірове чоло.

Скрімір сонно розплющив одне око.

— Здається, мене розбудив листочок, який впав на голову, — сказав він.

— Твій молот викрав Трім, повелитель огрів, — сказав він. — Я вмовив його повернути молот тобі, але він вимагає жертву.

— Логічно, — сказав Тор. — Що за жертва?

— Рука Фрейї.

— Він хоче тільки руку? — запитав Тор з надією в голосі. Зрештою, в жінки було дві руки, а тому, можливо, вдасться переконати її віддати одну з них без особливих заперечень. Тюр же віддав, і нічого.

— Не тільки руку, а й решту Фрейї, — пояснив Локі. — Він хоче на ній одружитись.

— Ох, — зітхнув Тор. — Це їй не сподобається.