Цитаты из книги 喀耳刻

Но нет, ведь смысл изгнания и в этом тоже. Ты должен быть совсем один. Разве есть наказание хуже, думали мои родные, чем лишить кого-то своего божественного общества?

Идиллией называла я нашу с ним жизнь. А правильнее было бы, как видно, иллюзией. 

Строить гримасы – еще не значит кем-то управлять.

Надоело жить среди праха.

Слова его по ветру писаны.

Они нажило морщины, но не нажили ума.

— Я был там. Всегда забавно наблюдать, как Зевс с Гелиосом договариваются. Словно два вулкана, раздумывающие, извергаться или нет.

Кто я такая, чтоб портить лёгкий гекзаметр?

Колдовство преобразует мир. А Телегон желал лишь сделаться ее частью.

Ты колдунья. Ты обладаешь безграничной силой. И только перед самой собой в ответе.

Дехто ходить біч-о-біч із тими, кого любив у житті; дехто чекає, певний того, що колись прийде той, кого він любив. А для тих, хто не любив, чиє життя було наповнене болем і жахом, існує темна ріка Лета, де можна напитися й забутися. Хоч якась розрада.

Целый год прожив со мной в мире, каждую ночь он возвращался на войну.

Війна скінчилася, і про це знають усі, крім нього. Це розлютило його.

То була така хитрість: викласти речення, як тарілку на стіл, і подивитися, що покладу на неї я.

Приниження жінок - це, мабуть, найулюбленіша розвага поетів. Наче всяка історія потребувала того, щоб ми плазували й плакали.

Еет і Главк - то лише зупинки на нескінченній дорозі моєї самотності.

Мы, нимфы, звались невестами, да только все видели в нас иное. Бесконечное угощение, выставленное на стол, прекрасное и вечно обновляемое. Которое бегать, конечно, не умело совсем.

Не всем богам быть одинаковыми

- То мені варто повчитися в тебе й усе заперечувати?
- Так, - сказав він. - Саме так і треба робити, Цирцеє. Я розповів батькові, що моє чаклунство - випадковість, і він удає, що повірив мені, а Зевс - що вірить йому, і так улаштований світ. Якщо ти зізналася - це лиш твоя вина. І навіщо ти це зробила, я не збагну ніколи.

Она была хрупка, но коварна, ум ее - подобен шипозубной мурене.