Цитаты из книги The Little Prince

Дорослі полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм про свого нового приятеля, вони зроду не поцікавляться найістотнішим. Зроду вони не спитають:"А який у нього голос ? Які ігри він любить ? Чи колекціонує метеликів ?" Натомість питають:"Скільки йому років ? Скільки у нього братів ? Скільки він важить ? Скільки його батько заробляє ?" І потім гадають, що вже знають людину.

Але він був одягнутий у східні шати, і йому ніхто не повірив. Отакі ті дорослі.

Коли йти просто перед собою, куди очі світять, то далеко не зайдеш.

При свете луны я смотрел на его бледный лоб, на сомкнутые веки, на колеблемые ветром волосы и говорил себе: я вижу только оболочку, а главное — невидимо.

Если идти всё время прямо, далеко не уйдешь.

Скучная у меня жизнь. Я охочусь за курами, а люди охотяться за мной. все куры одинаковы, и люди все одинаковы. И живется мне скучновато . но если ты меня приручишь , моя жизнь словно солнцем озорится ...

Усі дорослі спершу були дітьми, тільки мало хто з них про те пам'ятає.

Моя краса и радость недолговечна, и ей нечем защищаться от мира, у нее только и есть что четыре шипа. А я бросил ее, и она осталась на моей планете совсем одна! Это впервые Маленький принц пожалел о покинутом цветке.

— Что это ты делаешь? — Пью. — Зачем? — Чтобы забыть. — О чем забыть? — Хочу забыть, что мне совестно. — Отчего же тебе совестно? — Совестно пить!

— Ничего я не думаю! Ты видишь, я занят серьезным делом. — Серьезным делом?! Ты говоришь, как взрослые!

“All grown-ups were once children... but only few of them remember it.” read it to not forget...

«Себя судить куда трудней, чем других. Если ты сумеешь правильно судить себя, значит, ты поистине мудр»

«За этими жалкими хитростями и уловками я должен был угадать нежность»

Одні тільки діти знають, чого шукають. Вони віддають всю душу ганчір'яній ляльці, і вона стає їм дуже-дуже дорога, і якщо її у них заберуть, діти плачуть...

Гонористі люди глухі до всього, окрім хвали.

Коли говориш дорослим: "Я бачив гарний будинок з червоної цегли, у вікнах у нього герань , а на даху голуби ", - вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок. Їм треба сказати: "Я бачив будинок за сто тисяч франків". І тоді вони вигукують: "Яка краса!"

Твоя троянда така дорога тобі, тому що ти віддавав їй всю душу.

А якщо ти приходиш всякий раз в інший час, я не знаю, на яку годину готувати своє серце...