Цитаты из книги Алые паруса

приказав сердцу молчать всегда, встретить конец дней возвышенной грустью мудреца, знающего все земные тщеты

Когда женщина спит, она не вредит.

о любви только к мечте, верной и нежной спутнице исковерканных жизней.

«Романично!...Моему мертвому сердцу безопасны были бы даже полчища Клеопатр... и вообще о сердце следовало бы забыть всем».

- Томе, ти як оженився?

• Я зловив її за спідницю, коли вона хтіла вискочити від мене у вікно, - сказав Том і гордо закрутив вуса.

Та ви, як більшість, слухаєте голоси всіх немудрих істин крізь грубе шкло життя; вони волають, але ви не чуєте. Я роблю те, що існує як старовинне уявлення про прекрасне - те, що не збувається, і що, по суті, так само збувається і можливе, як прогулянка за місто. Незабаром ви побачите дівчину, яка не може, не повинна інакше вийти заміж, а тільки в такий спосіб, який розвиваю я на ваших очах.

- А що ховається у моєму "тур-люр-лю"? - підійшовши, спитав флейтист, гінкий паруб'яга з баранячими голубими очима й білявою бородою. - Ну ж бо скажи?

• Залежить від того, скільки ти хильнув зранку. Часом - птах, часом - горілчаний чад.

Взагалі всі ці дні він був на тій щасливій висоті духовного зору, з якої чітко помічалися ним усі натяки й підкази дійсности

Вона вміла й полюбляла читати, але й у книзі читала переважно поміж рядками, як жила

За всіма його словами виходило, що діти в іграх тільки взорують тепер на те, що роблять дорослі.

Грей полюбляв картини без пояснень і підписів. Враження від такої картини незрівнянно дужче; її зміст, не скутий словами, стає безмежним, усталюючи всі здогади й думки.

Упродовж дня людина вчуває таку многоту думок, вражень, промов і слів, що все це склало б не одну грубу книжку.

Лонгрен вислухав дівчинку, не перебиваючи, без посмішки, й, коли вона скінчила, уява швидко намалювала йому невідомого дідугана із запахущою горілкою в одній руці й іграшкою в другій. Він одвернувся, та, згадавши, що у великих випадках дитячого життя слід бути людині поважною і здивованою, врочисто закивав головою.

"Он положительно меня ненавидит; должно быть, за то, что я напросилась ехать".

"Все они материалистки, - подумал Нок. - Разве я сейчас думал о бутербродах? Нет, я думал о вечности; река, ее течение - символ вечности... и - что еще?" Но он забыл, что...

Все, что она видела, чем жила, что было вокруг, становилось кружевом тайн в образе повседневности.

Крепкий густой запах зелени волновал сердце, прозрачность далей казалась широко раскинутыми, смеющимися объятиями; синие тени множили тонкость утренних красок, и кое-где в кудрявых ослепительных просветах блистала лучистая паутина.

Думать о приговоренных – так сказать – бесполезно.

... Как они умеют окутывать паутиной! „Вы очень добры“… „Благодарю вас“, „Не находите ли вы“… Это все инстинкт пола... бессознательное к мужчине. Да