Здається, у кожній оселі ще донедавна був (а в когось іще й досі є) килим на стіні. І малюнок на тому килимі був такий, що кожен бачив у ньому щось своє. Я завжди бачила якісь жахи, тож килимів тих не любила й удома не маю речей із абстрактними малюнками. Нарешті зустріла того, хто теж таке бачить. І нехай це літературний герой. Тим не менше... Мені подобаються книжки Олексія Волкова. Це гарантовано гарний детективний сюжет, динамічна дія, відсутність грубощів і особлива атмосфера. Написано по-чоловічи виважено, серйозно й без позерства. Головний герой видається мені в чомусь списаним автором із себе самого, і це створює ефект реальності. Лікар, що потрапляє у складну, проте загалом цілком реальну життєву ситуацію, просто змушений бути справжнім чоловіком, щоб врятувати даму серця та перемогти злочинців. До речі, мотив із килимом, як на мене, недостатньо реалізований.
20 понравилось
