Емісар

Це п"ята книга Олексія Волкова, яку я прочитала. І як приємно відзначити, що автор не розчаровує, а навпаки, щоразу приємно дивує новими перипетіями сюжету, не схожими на попередні, хорошими, гарно прописаними персонажами, за долю яких вболіваєш до останньої сторінки. Знову цікаво, непередбачувано, динамічно. Тут і гра спецслужб наддержав, і мрія про кіно, і кохання, і пригоди, і ще багато чого...
Волков любить своїх героїв, це відчувається. Його чоловіки завжди мужні, відважні, сильні, благородні. Вони вміють правильно розставляти пріоритети, мудро приймати рішення, боротися за мрію до кінця. Його жінки не слабші за чоловіків, але від них віє душевністю, чуттєвою неагресивною сексуальністю, вмінням щиро кохати і залишатися собою, тобто справжньою жіночністю.
Твір має ніби дві сюжетні лінії - Вовчика та Інги / Тубілая і Марії. Обидві захоплюють. Але історія яничара й полонянки настільки ніжна і щемлива, що я була нею просто зворушена.
Оригінальним видалось потрапляння в сюжет інопланетних флоїдів. Але що за лікар був би з Волкова, якби він не віддавав належне могутній силі генів і мутацій. Як колись казала моя викладачка з анатомії: - "Якщо ти можеш собі це уявити - значить це можливо!".
Щиро дякую автору за приємно проведений час. З такими книгами і від кіно відмовитись на деякий час не шкода;)

Ох, пане Олексію, цього разу ви перевершили самі себе (порівнюючи з тим, що я прочитала до цього у автора). Цей трилер – написано в кращих традиціях голлівудського фільму. Тут вам і герой, й дівчина з якою перетинається його доля, і яка стає його коханою. Тут вам і розвідки наймогутніших і найвойовничиших держав, й відголоски проектів часів "холодної війни" й історичні події часів козацтва. Є в романі й інопланетні гості та навіть супергерой, який у вогні не горить та воді не тоне, та ще й має почуття гіперсправедливості та честі.
Жив собі такий Володимир Байда, колишній актор, власник кафе, що мріє зняти фільм про Марію.
Дуже красиву і чарівну дівчину, доньку козацького ватажка, яку яничари викрадають щоб доставити до Сулеймана, якому заманулося мати дружину – українку. Про те як в неї закохався, той хто повинен буд доставити її до Сулеймана, про те як вони тікали і оборонялись від татар, козаків…
Одного разу йому була зроблена пропозиція "від якої не можливо було відмовитись". Його починають вчити на такого собі "суперагента" в найкоротші терміни. Починає отримувати завдання, одним з яких є знайомство та зближення з Євою, під час якого він довідується про фізичну ваду, яка їх об'єднує… Ну а далі починаються карколомні пригоди, погоні, викрадення … й вони опиняються в Америці. Тут ми знайомимось з супергероєм, який має таку ж фізично ваду як і герої, і вважає себе нащадком справжніх "мешканців землі", тут же ми знайомимось з флоїдами.
Далі взагалі починаються світопредставлення. Російські агенти, американські агенти, гроші, перестрілки, вибухи, гроші, різанина, біганина, таємниці домівки, квартири, гроші, інопланетяни, терористи, заручники, гроші, літак в обмін на зупинку терористичного акту. Забула є ж ще забутий агент, ще радянських часів.
Ось на такому замісі і побудовано цей пригодницький роман, який звичайно закінчується хепі-ендом в обох сюжетних лініях.