Цитаты из книги Перехресні стежки

Вповні справедливий тілько дин Бог, той, що бачить усе, що кождий з нас ховає на дні серця. Але сей, пане бурмістру, - слухайте, я також маю свої єретицькі думки - сей, по моїй думці, зовсім не судить, нікого ні за що не судить, тілько любить, для того він так безмірно вищий за нас, для того він Бог. Се тілько ми, дрібні, сліпі, нужденні, судимо та ненавидимо.

Літа минули — що ж, минули однаково для тебе, як і для мене. Обоє ми постарілися. Але проте ми не старі. А любов творить чуда. Вона відмолодить нас. Вона загоїть наші довголітні рани, покриє муравою забуття могилки наших молодих бажань, окрасить їх новим, хоч пізнім, але запахущим цвітом.

Кождий екзамен — то свойого роду лотерія: або виграю, або програю.

Кождий бризкає жовчю на свого ближнього з великої любові, обкидає його болотом із найчистішої прихильності, підрізує його добру славу зі щирої гуманності і наповнює твої уші поганню з найчемнішими перепросинами.

Не судилось мені поділяти з тобою прозу життя, - промовляв він до фігури,що жила в його уяві, - та, може, се й ліпше. Ніякий шлюб, ніяка розлука не заборонить, щоб ти була поезією мойого життя.