Цитаты из книги El libro de la esperanza

– Даже этот неприятный опыт для чего-то нужен, разве ты не видишь?

Она увидела. Сожаления, с которыми она жила почти всю свою жизнь, были напрасными.

– Да.

А кто-то сказал мне недавно, что моя проблема – не страх сцены. Моя проблема – страх жизни. И знаете что? Он был чертовски прав. Потому что жизнь страшна, и она страшна неспроста, дело в том, что не важно, какую ветвь жизни нам доведется прожить, ведь мы всегда – все то же гнилое дерево. Я хотела бы многого достичь в своей жизни. Разного. Но если твоя жизнь прогнила, она будет гнилой, что бы ты ни сделала. Влага съедает все на своем пути…

The prison wasn't the place, but the perspective.

She realized that she hadn't tried to end her life because she was miserable, but because she managed to convince herself that there was no way out of misery.

In chess, as in life, possibility is the basis of everything. Every hope, every dream, every regret, every moment of living.

She had thought, in her nocturnal and suicidal hours, that solitude was the problem. But that was because it hadn't been solitude. The lonely mind in the busy city yearns for connection because it thinks human-to-human connection is the point of everything. But amid nature solitude took on a different character. It became in itself a kind of connection.

I wanted to be somewhere where I didn't have to feel his ghost. But the truth is, it only half-works, you know? Places are places and memories are memories and life is fucking life.

Grief is a bastard

Do you ever think 'how did I end up here?' Like you are in a maze and totally lost and it's all your fault because you were the one who made every turn?

- Тура - моя улюблена фігура, - сказала вона. Здається, за нею не треба особливо стежити. Вона прямолінійна. Стежиш за ферзем, кіньми, слонами - вони хитрі. Але саме тура в результаті ставить тобі мат. Прямолінійність ніколи не буває такою простою, як видається.

доки не проживеш - не дізнаєшся.

- Іноді зробити по-іншому щось одне - це приблизно те саме, що зробити по-іншому абсолютно все. За життя зробленого не вернеш, хоч як намагайся...

Щасливі моменти можуть обернутися болем - це тільки питання часу.

Тікаючи з крамниці, Нора відчула: найкраще, якби попереду були тільки двері і двері, й вона могла б проходити в них по черзі, залишаючи все позаду.

... Ми були як метеорний дощ. Не встигли початись, як вигоріли.
- Але ж, блін, красиві вони - метеорні дощі.

Для счастья ей не нужен виноградник или калифорнийский закат. Ей даже не нужен большой дом с идеальной семьей. Ей просто нужен потенциал, возможность.