Цитаты из книги Фейбл

Она была его миром. Узором звёзд, по которому он ориентировался. Розой ветров на его компасе. Без неё он чувствовал себя потерянным.

Нельзя было представить более бесславной смерти, чем та, причиной которой стала чужая вражда

- Удача обычно приносит неприятности

Ані таємниць, ані брехні, ані напівправди. Тут, під водою, ми стали двома смертними істотами у перевернутому догори дриґом світі.

- Чого я хочу - так це померти не на самоті, - від казала вона несподівано тихо. - Я ж не обирала такого життя. Просто іншого не маю.

Може, совістився скоєного. Може, совістився того, що йому не совісно. Може, думав, буцімто я вирішила, що він чудовисько. Якщо так, то в чомусь він мав рацію. Я зиркнула на сліпучий спалах над головою. Він таки був чудовиськом. Як і всі ми. А тепер шторм змусить нас спокутувати.

І хай куди піду, я не дістануся додому. Позаяк мій дім - на дні моря, де спочивають кістки моєї матері.