Цитаты из книги 17. Перша книга спогадів

"Ти до біса легка здобич"

Чомусь не тим людям завжди усміхається щастя.

Я ненавиділа, коли люди казали, що час загоїть усі рани, бо це просто було неправдою

Безглуздо копирсатися в минулому, навіть якщо йому всього якихось хвилин.

Але, вочевидь, мине зовсім небагато часу, поки ця трава стане легальною і в Німеччині. Шкода, – він затягнувся марихуаною, – це трохи псує кайф.

Він ніби був триклятим магнітом, який збивав з пантелику всю мою нервову систему, дбаючи про те, щоб постійно притягувати мої погляди на себе

Кожен з нас постійно шукає щось, що відрізняє його від інших

Адже тобі не може бракувати того, чого не відчуваєш

Кожен у житті отримує те, на що заслуговує.

Іноді саме ті речі, котрі нас найбільше лякають це також і ті, завдяки яким ми найбільше зростаємо.

Це називається ефект метелика. Невелика дія може спричинити непередбачувані наслідки.

Не конче бути надто худим, мов вішак, щоб модно одягатися.

- Рано чи пізно кожен з нас однаково мусить померти, - міркував Фінн, зробивши ще одну глибоку затяжку.
- І тому ти ігноруєш той факт, що як курець, вочевидь загнешся років на двадцять раніше через рак легенів?
- Я про це не думаю. Для чого? - заявив фiнн. - Зрештою, я можу з таким же успіхом здохнути і через мільйон інших речей.