
Не люблю кидати книжки недочитаними, тож потрохи, по 3-5% читала, і таки її добила. Загальне враження - перша половину дуже нудна і мутна, особливо про плавучий острів циклопів і коли ще Румо не знав, хто він такий, а просто блукав у темряві. Потім, коли вони зі Смайком мандрували, і Смайк отримував знання від дуже розумного професора, запхавши палець йому в вухо. Читала і плювалася на кожній сторінці. Але далі, коли вже почалися пригоди Румо в Вольпертинзі і його подорож за іншими вольпертингерами, стало цікавіше і читання пішло скоріше. Можливо, це буде цікаво дітям, але це явно не Гаррі Поттер.
І це одна з небагатьох книжок німецької літератури, яка потрапила мені в читалку.



