Отзывы о книге Шелкопряд
Romashka2811 августа 2016Bombyx mori
доктор Хаус, а не Шерлок Холмс
П'ять сотень сторінок під обкладинкою з назвою «Шовкопряд» Корморан Страйк занурювався у болото письменницько-видавничого світу, розслідуючи обставини зникнення відомого письменника на тлі утоплених в тумані та снізі лондонських вулиць, відчував більше, ніж знав, бачив людей наскрізь, сипав їдкими зауваженнями, багато курив, спав і дзвонив, скупо страждав від душевних ран, частіше від фізичних - і з усіх сил намагався все сильніше стиснути читацькі серця в своєму величезному сталевому кулаці у перервах між пивом, футбольними трансляціями і викриттям подружніх зрад. І все це якось рутинно і буденно. Без напрягу. Без найменшого запалу і вогника. У всій книзі немає абсолютно ніякої пригодницької гостроти, ніякої інтригуючої загадки, яка б тримала в напрузі і підстьобувала інтерес. До того ж тепер Роулінг не церемониться із засобами виразності - атмосфера холодить душу, морок, що згущується по ходу розповіді відчутний, зловісні образи розкриваються на межі гротеску, персонажів так багато, що в голові губиться нитка розслідування, але від кожного з учасників цієї історії хочеться триматися подалі. Заздрість, себелюбство, гординя, гнів, лицемірство. У цьому романі детективна лінія немов відведена на другий план, вона стає фоном, благодатним грунтом, на якій розростаються людські пороки. І ця гіперболізованна темна сторона особистості заворожує, лякає і викликає огиду куди сильнішу. У центрі розслідування тепер вбивство настільки цинічне, наскільки й криваве. Додайте до цього останню книгу жертви - зловісну фантасмагорію, навколо якої розгортається сюжет, більше схожу на позамежну чорнуху, де нескінченні гермафродити і гендерні первертні, сочаться гноєм фалоси, постійні злягання з карликами і кіньми, що йде далеко за межі огиди, і викликає хіба що роздратування і втому - і у вас складеться загальне враження про те, що ховається під обкладинкою «Шовкопряда». Якщо спочатку читач ще злегка збентежений, обурений і шокований, то до десятої сцени йому все це вже набридає.
Темна сторона, притаманна кожному без виключень. Різниця тільки в тому, як саме вона дає про себе знати - маленькою ганебною брехнею, яка оберігає ревнивого нареченого від зайвих переживань, або вбивством нелюдської жорстокості. Де ця грань, після якої дружина, яка роками терпіла публічні приниження злітає з котушок? Молода письменниця лягає головою в духовку і включає газ. Невинна прихильниця недооціненого генія, яка народилася в чоловічому тілі, бере в руки ніж. Абсолютно звичайна, в низці численних, сварка стає раптом остаточним розривом. Наречена перед весіллям вперше замислюється про те, того вона вибрала собі в чоловіки. Роулінг вибирає для подібних роздумів оптимальну фактуру - богему, розпещених творців з гіпертрофованим его. У бізнесі, замішаному на творчості і особистих зв'язках, де надають перревагу поганій славі, ніж забуттю. У сучасному світі, де кожен писака вважає себе Великим Письменником, головним секретом успіху стають непомірні амбіції, а найкоротшим шляхом до слави - скандал. У такому світі, такому бізнесі і серед таких людей, безумовно, «грохнути автора - кращий спосіб підняти продажі». Роулінг прагнула створити образ Куайна, як людину глибоко розбещену і занепалу, і у неї це вийшло: «Бомбікс Морі» і всі інші твори цього автора - суще лайно. Тільки от невдача: все це лайно плаває в її, Джоан Роулінг, романі.
18 понравилось71
Комментарии 2
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Вау! А така гарна назва роману. Цю книгу я собі придбала, але вирішила починати цикл з першої (здається, "Зов кукушки"), якої поки що не знайшла. Але тепер страшнувато стало. В мене уява розвинена дуже добре, а всякі збочення з конями і карликами - боюся, щоб не занадто для мене було. Треба, мабуть, чекати відповідного настрою. А рецензія твоя, як завжди, чудова! Кожна наступна краща і глибша по аналізу за попередню! До речі, я твоїх дописів чекаю з нетерпінням завжди. Машенька - ти великий молодець! Щиро захоплююсь!