Отзывы о книге Місяцівна

  • Аватар пользователя
    DafnaRinger
    12 сентября 2021
    Добралася нарешті до творчості Дари Корній. За різними відгуками й розмовами склала собі враження, що її книги — таке собі легке чарівницьке фентезі, створене на основі слов‘янських міфів. Та «Місяцівна» мене дуже здивувала!
    .
    Це історія про дівчину-альбіноску Терезу, яку з дитинства любили й давали відчути свою особливість, ласкаво називаючи Місяцівною. І все у неї в житті було чудово, коли раптом після дивного сну з нею не трапляється аварія, у якій вона майже гине. Після того випадку у житті дівчини у повню починають відбуватися дивні речі: вона засинає, а прокидається аж через дві доби на Сокальському кладовищі зі зламаними нігтями й нудотою з крові. І здається, що у своєму тілі вона більше не сама...
    .
    Звучить моторошно, еге ж? У цій всій ситуації намагається розібратися дідусь героїні — світило психіатрії, і через деякий час онучка стає неформальною пацієнткою Закладу, а перед читачем розгортається своєрідний світ психічної лікарні... Та там, де наука безсила, вступає у гру містика. Дводушники й одержимість. Прокляття й родові таємниці, які Терезі треба розгадати. Попереду в неї також важкі втрати й несподівані здобутки. І відчайдушна боротьба за життя!
    .
    Тож сюжет затягує у нові повороти й відкриття. Інтрига снів Терези проходить через увесь сюжет червоною ниткою, поки не приводить в Карпати... Отут мені перестало бути цікаво
    .
    Забагато всього наміксовано: тут якась готика з родом Потоцьких й одержимість демоном на межі божевілля, родові прокляття, дводушництво, жорстокі вбивства, екзорцизм від католицької церкви... одним словом цілковитий треш! А потім оп — Карпати, мольфари, чарівництво... Ну якось too much для однієї історії. Наче в неї хотіли вкласти все й одразу — і вийшов якийсь вінегрет. Можливо, це якраз спроба показати, що все у світі взаємопов‘язано, але тим не менш здається замудрованим.
    .
    А ще у Корній у цій книзі якийсь дивний стиль написання: постійні стрибки між минулим та теперішнім часами у граматиці. Не окремі фрагменти-спогади, а от прямо в одному реченні. Це дуже збиває з пантелику й важко читається і, як наслідок, сприймається. Загалом дуже змішані відчуття. Тому, думаю, варто повернутися

    128

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым