Отзывы о книге Левіафан

  • Аватар пользователя
    Annua
    20 июня 2021

    Детективна пригода на круїзному кораблі

    1878 рік. Жахливе вбивство сколихнуло Париж! В особняку відомого колекціонера містера Літтлбі опинилося 10 трупів. Померлими є домашні робітники дому та їхні неповнолітні діти. В своєму кабінеті знайдено тіло господаря маєтку. На місці злочину виявлено важливий доказ - золоту емблему з морського лайнера "Левіафан", яка може належати лише його пасажиру... ⠀ Інспектор поліції Ґош опиняється на кораблі-мрії і мусить знайти вбивцю, котрий має намір відплисти ближнім рейсом. ⠀ Історія нагадувала книгу "Вбивство в Східному експресі" - замкнене коло підозрюваних, слідство ведеться в межах транспорту, особисті риси Ераста Фандоріна ніби змальовано з Еркюля Пуаро - спостережливість, ерудованість, такий само "вау" ефект аналізу рис характерів пасажирів... ⠀ З персонажів мені сподобався лише японець Аоно. В історії цікаво порівнюються європейська та японська культури, звичаї, виховання. Книга досить пізнавальна з точки зору наявності різних цікавих фактів. ⠀ Також хочу виділити манеру оповідання. Тут звичний опис від третьої особи поєднано з особистими спостереженнями деяких героїв - Аоно, Реджинальда Мілфорд-Стоукса. ⠀ Розв'язка перевернула все з ніг на голову, вибухнув заряд злочинів з новою силою. На мій погляд занадто насичено-стрімким вийшло завершення книги і через це виникло враження штучності. Безпосередньо останні сторінки залишили в мені великий сум від подій, які чекають пана Реджинальда... ⠀ Загалом книга цікава, дещо нудна іноді, хоча інтрига впевнено трималася до кінця. Раджу її любителям класичних детективів.

    24

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым