Item: Переспівниця
Rating: 5
Author: Speil

13 мая 2012

Тут замовкли діти - їх вдихають люди, що прийшли зі світу щезлої війни, діти поміж вулиць, і у квітах діти, і шепочуть тихо до людей вони: "Спробуйте прийняти до легенів попіл: залишить він пилу між тривких кісток, буде докоряти смаком крові в роті, змусить він стрибати с п'ятки на носок, з ліжка на гвіздок, з берега в ставок, просинатись серед ночі в рвоті, чути, як бринить сумління на високій ноті". Цок-цок.
Тут замовкли люди - мають змогу дихать, розкривати ребра вчаться вони знов. Діти поміж вулиць, на екрані діти, що вмирають ляльками з театру старих змов. Діти засинають на тривких надіях і отруйні ягоди жменями їдять. А в давно вже здоланих - кимось, - уві мріях, у іржавій клітці тьмариться любов і багряним маревом витікає кров. Штучний вітер аромат її розвіє, попел пам'ятатиме всі оці події. Знов.
Десь горить столиця полум'ям яскравим, в підземеллях пахне нездоланним злом
Тут замовкли птиці - птиці наспівались. Птицям слід голівку гріти під крилом.
(c) Speil

***

Перед тим, як писати рецензію - чи щось віддалено на неї схоже, - я згадала ту картинку з павутини із Патріком з Тупого Американського Мультфільму, яким були розчавлені два роки мого безхмарного дитинства. І якийсь надзвичайно винахідливий юзер підписав її так: "Нам просто треба взяти всих, кому не подобаються "Голодні ігри" - і відправити їх на Голодні Ігри". (пруф)

Так от, я не думаю, що "Переспівниця" - це книжка, яку можна по-справжньому полюбити. Як і весь цикл загалом. Мені на уроках фізкультури доволі часто перепадало від хлопців, що грали в незрозумілий вид спорту, що виглядав як перебуцування м'яча з дурною силою від однієї стіни залу до другої. Тихий короткий свист вітру, а потім - СКДЖ! - і удар по голові. В очах спочатку темніє, червоніють щоки, починають неприємно та соромно сльозитися очі, до голови одразу прилітають чарівні гномики і починають вишукувати у сірій речовині коштовні камені. Пульс бухкає у скронях. Приблизно таке враження з'явилося в мене від цих книг. Прочитавши увесь цикл за чотири дні, я сиділа за чашкою чаю, що повільно перетворювався на узвар, і думала - настільки вся ця велика ідея Капітолію, революції, смерті - швидкої, як миготіння нової лампочки, дитячі муки та щорічний батьківський біль, настільки образ революції і кохання, виставленний тими, хто плював на все це із високої гори, настільки це все... позбавлене сенсу. Народ потребує хліба і видовищ - їм дають дітей, котрих роздирають витвори режисерського мистецтва, ілюзії, пастки, - і народ схвально сміється, тому що немає нічого більш цікавого, ніж смерть. Крім, звичайно, любові - одна дівчина писала у рецензії, що любов - вона як купа грошей, про яку не знає податкова, тому вона й викликає стільки задоволення, стільки наснаги у людей, які давно втратили вміння жити по-справжньому. І, повертаючись до смерті - нею захоплені всі: і в Капітолії, і в 13 Окрузі, обидва демонструють її видовищність і красу. Тільки Капітолій - щоб провчити і задовольнитись, а Коїн з командою - щоб піднести себе на важкий п'єдестал, бо життя на фоні смерті завжди виглядає яскравіше.

З приводу кінцівки - вона досить правильна для книги, кістяк якої - боротьба із системою та звичкою до системи. Але, згадуючи удар м'ячем по голові, то вона як прикладений до синяка на чолі льод. Він не припиняє головний біль.

8 понравилось

Отзывы о книге Переспівниця

Переспівниця

Комментарии 0