
Найщиріша історія кохання
Для мене досить важко написати рецензію на цю книгу не заспойлеривши її. Тому про всяк випадок попередження про можливі завуальовані СПОЙЛЕРИ. Дана книга, та і взагалі весь цикл про Лектера сприймається мною дуже емоційно, це саме та проза, яка пам*ятається довго, не зважаючи на деяку сухість написання. А безжальний маніяк - інтелектуал Лектер назавжди лишається одним з улюблених персонажів. Ще ніколи зло не було настільки привабливим та притягуючим. Та і чи це зло в чистому виді? Набагато більшим злом, ніж доктор Лектер виглядають в книзі продажні агенті ФБР, міліардери, що катують власних сестер та калічать дитячі долі, поліцейскі, що продають людей, мов живий товар, та свинарі, худоба у яких росте на людській крові. "Ганнібал" - моторошна книга. В ній безліч натуралістичних сцен, найбільш безневинні з яких це поїдання свинями живих людей. Харріс смакує процес падіння людини, як такої. І на фоні всих цих наволочів - доктор Лектер, ніби єдина людина, яка ще вміє любити. Він міг би спокійно жити в Флоренції і не світитися, але почувши про крах Кларіс не зміг не підтримати її.
Ти воїн, Кларіс. Ворог мертвий, дитина жива. Ти воїн. Найбільш стабільні елементи, Кларіс, розташувалися в середині періодичної таблиці, десь між залізом і сріблом. Між залізом і сріблом. Гадаю, саме це тобі й пасує.
В полюванні за Ганнібалом Лектером завжди є ризик, що мисливець стане жертвою. Та Ганнібал - ніби лакмус гріхів і кара буде завжди заслуженою. Фінальна сцена вечері - це одна з найбільш мерзенних, але і символічних сцен серед прочитанних мною. Ну а сам фінал історії мене приємно вразив, бо з часів "Ягнят" я думала про щось подібне. Саме з уст Лектера звучить одне з найкращих освідчень в коханні:
Кларіс, чи замислювалась ти коли - небудь, чому філістимляни тебе не розуміють? Тому що ти є відповіддю на загадку Соломона: ти мед у тілі левиці.
Єдиний мінус книги - мені не вистачало Кларіс, її думок, її внутрішніх переживань. А от особистість Лектера розкрилася повінстю. Ідеально. І він - чудовий!
Як відчуваєш, що всередині розквітає біль, не забудь, що скоро за ним прийде полегшення. Ти мене зрозуміла?










