Цитаты из книги Бесчестье

Наука досі не визначила меж того, як довго може чекати людина. Можливо, завжди.

Душа, підвішена в темряві гіркого жовчного міхура, - непогана схованка

Невже випитий чай поєднує людей любовними узами?

Бідолашна стара Кеті сумає. Ніхто її не хочу, і вона це знає. Найсмішніше те, що по цілій окрузі в неї, мабуть, купа нащадків, котрі радо жили б із нею під одним дахом. Але вони не мають права запросити її. Вони - частово домашні меблі, частково сигналізація. Вони виявляють пошану, ставлячись до нас як до божеств, а ми ставимося до них як до речей.

Кожна жінка, з которою я був близьким, відкривала в мені щось у мені самому. Із цієї точки зорувони робили мене кращим, ніж я був.

Довгі візити дружбі не на користь

Чим більше змінюються речі, тм незміннішими залишаються. Історія повторюється, хоча і стає скромнішою. Напевне, історія засвоїла урок.

Утім ми не можемо проживати кожен день свого життяі царстві чистих ідей, відгородившись коконом від чуттєвого досвіду.

Без спалаху відвертості немає нічого.

Коли все летить пiд три чорти - фiлософствуй

Религия вялое предвкушение родины на том свете.

Люблю ли я животных? Я ими питаюсь, так что, люблю, частично

— В основе моего дела лежит право на вожделение, — говорит он. — В нем чувствуется рука того самого бога, который заставляет трепетать даже мелких пичуг.

И тем не менее Вордсворт, похоже нащупывает путь к гармонии: не чистая идея, витающая в облаках, не выжженный на сетчатке зрительный образ, ошеломляющий и разочаровывающий нас своей прозаичной ясностью, но сохраняемое сколько возможно эфемерным чувство-образ как средство возбуждения, активизации идеи, которая лежит, глубоко сохраненная, в почве нашей памяти.

Сгорбясь на пластмассовом стуле, торчащем среди зловонных куриных перьев и гниющих яблок, он ощущает, как интерес к миру капля за каплей истекает из него.

Ни одно животное не сочтёт справедливым наказание, полученное за то, что оно следовало своим инстинктам.

Месть - как пожар. Чем больше он пожирает, тем холоднее становится.

Менструации, роды, изначилование и то, что за ним, все, замешанное на крови, суть бремя женщины, ее сокровенная тайна.

Он с удовольствием провёл бы с ней вечер, может быть, даже ночь. Но не следующее утро. Он слишком хорошо знает себя, чтобы подвергать Сорайю испытанию утром, — он будет холоден, мрачен, будет изнывать от желания поскорее остаться наедине с собой.

Uroda kobiety nie jest jej wyłączną własnością, lecz częścią bogactwa, które przynosi ona ze sobą na świat. Ma obowiązek dzielić się tym bogactwem.