Цитаты из книги Бойцовский клуб

Первое правило бойцовского клуба: ты не говоришь о бойцовском клубе.

Плакать легко, если знаешь, что все, кого ты любишь когда-нибудь либо бросят тебя либо умрут.

Это было лучше, чем реальная жизнь

Большинство из вас, пришли сюда, потому что кто-то нарушил правила! Кто-то рассказал вам про бойцовский клуб! Перестаньте болтать языком

Злочинець є злочинцем, коли скоює злочин.

Бджоли і трутні Вільні літати будь-де, Матка ж у рабстві.

Немає нічого непорушного. Навіть "Мона Ліза" розпадається на порох.

Як каже Тайлей, накачаний вигляд має навіть повітряна кулька.

— Безсоння– це лише симптом чогось більшого.

Я смотрю на Господа, который делает записи за своим столом. Он всё понял неправильно. Мы- не особенные. Но мы не дерьмо и не мусор. Мы - это мы. Мы - это мы, и что случается, то случается. А Господь говорит: - Нет, это не так. Да. Что ж. Как угодно. Господь ничему не учится. Господь спрашивает, что я помню. Я помню всё.

Я — ніщо і навіть менше.

Коли Тайлер вигадав проект «Каліцтво», він сказав, що мета проекту безвідносна до інших людей. Йому було все одно, постраждають люди чи ні. Метою було показати кожній особі в проекті, що в них є сила керувати історією. Ми, кожен з нас, можемо керувати світом.

Якщо ти чоловічої статі, християнин і живеш в Америці, твій батько — твоя модель Бога. А якщо ти ніколи не знав свого батька, якщо він утік, чи помер, чи його ніколи нема вдома, то що ти маєш думати про Бога?

Мій батько не мав вищої освіти, тому було надзвичайно важливо, щоб я ту освіту отримав. Коли отримав, я подзвонив йому по міжміському і спитав, що далі. Батько не знав.

Може, наступного разу, кажу, ви не приноситимете мені кожен шмат сміття, котрий підбираєте.

Сьогодні в газетах пишуть про те, що хтось розбив вікна у хмарочосі «Неіn Tower» між десятим і п’ятнадцятим поверхами, виліз крізь офісні вікна й намалював на південному боці будівлі п’ятиповерхову вишкірену пику, а потім влаштував пожежі в центрі кожного величезного ока, і вони сяяли — величезні і всевидючі — над світанковим містом.

Я ніколи, справді ніколи нікому того не казав, але до зустрічі з Тайлером я хотів придбати пса і назвати його Антураж.

Зараз. Захоплююче диво смерті, коли однієї миті ти ходиш і розмовляєш, а наступної ти — річ.

Дещо, чого маю навчитися, перш ніж цивілізація гекнеться, це як подивитися на зорі й довідатися, куди рухаєшся.

Навколо спокійно, так ніби «кадиллак» іде у відкритому космосі.