Цитаты из книги Бойцовский клуб

Батько завжди казав: -Одружуйся, поки секс не набрид, а то ніколи не одружишся.

Після того як ти був у бійцівському клубі, дивитися американський футбол – це те саме, що дивитися порнографію, коли можна мати прекрасний секс.

Зі мною батько був до шести років, та я однаково не пам»ятаю нічого. Батько приблизно кожні шість років заводить собі нову сім»ю в новому місті. Схоже, він гадає, що сім»я – це щось на кшталт розгалуженої торговельної мережі.

Чем ниже подаешь, тем выше взлетаешь.

Мы — продукты общества потребления. Культуру заменяет культиндустрия с простыми, шаблонными символами и образами. Нашу уникальность формируют товары и бренды. А наши знания отрывочны и кусочны, как лоскутное одеяло. Наши потребности раздуваются, как пузырь, но однажды ему суждено лопнуть.

Далеко не все сводится к деньгам.

Нам некуда бежать, мы не можем ничего сделать, у нас нет выбора, мы - мертвы. Я хочу умереть прямо сейчас.

Если люди думают, что ты скоро умрешь, они начинают внимательно слушать тебя. Они начинают слушать, а до этого просто ждали очереди заговорить.

Ты-лишь кучка испражнений жизни.

Ми середульші діти історії,виховані телебаченням на вірі, що одного дня ми станемо мільйонерами, кіно- та рок-зірками. Але ми не станемо. І ми саме починаємо усвідомлювати це.

Що нижче ти впадеш, то вище тобі злітати.

Наша культура зробила нас усіх однаковими. Ніхто більше по-справжньому не є білим, чи чорним, чи багатим. Ми всі прагнемо того самого. Як особистості ми ніщо.

Немає нічого непорушного. Усе нищиться.

Якщо злякаєшся, віступиш, перш ніж дійдеш до краю, ти ніколи не досягнеш успіху, - каже Тайлер. Лише після катастрофи ми можемо воскреснути. Лише тоді, коли втратиш усе, що маєш, - каже Тайлер, - можеш робити все, що хочеш.

Коли бійку було завершено, жодну з проблем вирішено не було, але й жодна проблема не важила.

На той час моє життя здавалося мені цілковито довершеним, а іноді, можливо, потрібно зруйнувати все, щоб зробитися кращим.

Ось ти купляєш меблі. Переконуєш себе, що, крім цієї канапи, тобі в житті більше нічого не треба. Купляєш канапу, і потім кілька років ти задоволений: хай що б тобі не вдавалось, але принаймні за канапу можна бути спокійним. Потім купляєш гарний набір посуду. Потім ідеальне ліжко. Фіранки. Килим. А потім ти опиняєшся в пастці свого улюбленого гніздечка, і речі, якими колись володів ти, тепер володіють тобою.

Це твоє життя, і щохвилини воно коротшає.

© Тайлер Дёрден

Осталось пять минут. Быть может, мы войдем в легенду, а может, и нет. Скорее всего, нет, говорю я, но продолжаю чего-то ждать. Кто бы узнал об Иисусе, если бы не было евангелистов? Осталось четыре минуты.