Цитаты из книги Кричащая лестница

"Very good to meet you. Tea? Or has George already offered you some?" The plump boy made a disparaging gesture. "I thought I`d wait until the first test was done," he said. "See if she was still here. I`ve wasted that many tea bags this morning."

"You were so keen on rushing out here, it`s a wonder we brought anything at all. George even advised us not to go. He wanted to do more research on the house. But no. You over-ruled him." "Yes! Which is what I do, on account of being the leader. It`s my responsibility-" "-to make bad decisions? That`s right, I suppose it is."

Halls, landings and staircases are the arteries and airways of any buildings. It`s here that everything is channeled. You get echoes of things currently going on in all the connecting rooms. Sometimes you also get other noises that, strictly speaking, ought not to be there at all. Echoes of the past, echoes of hidden things...

День умер, вступила в свои права ночь.

- Друзей? - удивлённо сморщил лоб смотритель. - Моей должностью друзья не предусмотрены. Я служу Холлу, и только ему.

— Зачекай, — перебив його Локвуд. — Ейлін Смізерс? Ми, здається, вже працювали з нею раніше?

— Так. Тоді вона скаржилась на «страшне примарне виття», що лунало в її вітальні й кухні. Ми думали, що то Дух-Крикун, а насправді то виявився рудий сусідський кіт на прізвисько Джміль, який застряг у щілині в стіні.

Локвуд скривився:

— О Боже милий, пам'ятаю... А цього разу?

— «Страшні ридання, схожі на дитячі». Лунають із горища. Починаються опівночі, коли...

— Знову цей клятий кіт!