Цитаты из книги Русалочка

Одні тільки діти знають, чого шукають. Вони віддають всю душу ганчір'яній ляльці, і вона стає їм дуже-дуже дорога, і якщо її у них заберуть, діти плачуть...

Гонористі люди глухі до всього, окрім хвали.

Коли говориш дорослим: "Я бачив гарний будинок з червоної цегли, у вікнах у нього герань , а на даху голуби ", - вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок. Їм треба сказати: "Я бачив будинок за сто тисяч франків". І тоді вони вигукують: "Яка краса!"

Твоя троянда така дорога тобі, тому що ти віддавав їй всю душу.

А якщо ти приходиш всякий раз в інший час, я не знаю, на яку годину готувати своє серце...

Зорко лише серце. Самого головного очима не побачиш.

Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив.

Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити самого себе, то ти справді мудрий.

Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже втомлює без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.

Чого заради нам ненавидіти одне одного? Ми всі заодно, що буря однієї і тієї ж планетою, ми - команда одного корабля.

У нашому світі все живе тяжіє до собі подібного, навіть квіти, хилячи під вітром, змішуються з іншими квітами, лебедю знайомі всі лебеді - і тільки люди замикаються на самоті.

Зі смертю кожної людини вмирає незнаний світ.

Бути людиною - це і означає відчувати, що ти за все відповідаєш.

На питання про те, чому ж деякі люди говорять загадками, можна відповісти лише тим, що для них не буває нерозв'язних загадок.

Діти - найкращі серед нас. Вони віддаються з головою чомусь і, втративши, щиро плачуть.

Доказом того, що ти живеш, а не існуєш, є пекуче бажання чого-небудь. Той, у кого немає бажань, не живе.

Не знаючи спокою, люди кидаються по сторонам в пошуку чогось, вічно біжать, їдуть , поспішають. А поспішати-то немає чого.

Гордість не дозволить людині показати іншому, як він плаче.

С каждого надо спрашивать то, что он способен дать.

Короли смотрят на мир очень упрощённо: для них все люди - подданые.