Цитаты из книги Życie i śmierć

She was fantasy and I was the very most mundane kind of reality.

I grabbed my books and lurched out of my chair, knowing all the while that she was right—I was an idiot, because I wanted to stay, even if all I got to hear was more abuse from her.

Это будет конец, наступят сумерки твоей жизни, которая едва началась. Готова проститься со своим будущим?

Я дарил тебе воздух. А ты потратила его на одно мгновение встречи с ним, лишив кислорода меня.

"Порой люди донельзя предсказуемы, они предпочитают бывать в знакомых местах, где чувствуют себя в безопасности."

... люди не перестают меня удивлять. Похоже, у некоторых из вас начисто отсутствует эгоизм.

Нет, не буду плакать. Еще слишком много дел!

— Я завжди бажатиму тебе, — попередила я. — Вічно.

переконала їх іти розважатися. Вони не уявляли, наскільки байдужою до решти світу я стаю серед великої кількості книжок. Похід у книгарню — те, що я волію робити на самоті.

Я витріщалася на них тому, що їхні обличчя, такі різні й такі схожі, були неприродно, нелюдськи, божественно красивими. То були обличчя, які ви очікуєте побачити хіба що на опрацьованих фотошопом сторінках журналу мод. Або на картинах давніх майстрів. Обличчя янголів.

І все ж усі п’ятеро були дивовижно, неймовірно схожі. Всі — смертельно бліді, більше за інших учнів у місті, що не знає сонця.

Маленька нагадувала ельфійку — тонюсінька до неможливості, з мініатюрними рисами обличчя і чорним як воронове крило, коротко стриженим волоссям, що стирчало навсібіч.

Він більше за решту скидався на підлітка; інших можна було радше прийняти за студентів або навіть учителів, ніж за учнів старшої школи.

Он знает, что во мраке,
но свет обитает с Ним.

Снег всегда означает холод.

Тебе не кажется, что в темноте маловато таинственности?
— Ночь прекрасна! Разве днем увидишь звезды

— Любопытство не порок, –

— Из всех правил есть исключения!