Злато Сонця, синь Води

Рецензии

• 

  dolli_k

  28 июня 2016

  В друзья

  Дуже незвичайна книга. Вона складається з різних оповідей, які авторка назвала фольк-реалізмом. На перший погляд це зовсім не пов'язані між собою історії. Але мені дуже сподобалося, що в останньому ворожінні долі всіх героїв переплітаються, щоб поставити їх на захист рідної землі, на боротьбу не заради крові, а заради волі.

  Книга розповідає про Україну, про її народ, про історії, звичаї, проблеми. Наталія Дев'ятко просто виливає на читача всю правду, якою б болючою і жорстокою вона не була. Вона говорить про те, про що мовчать влада і ЗМІ - про байдужість самого народу до долі своєї країни, про те, як люди продають свою волю заради примарного щастя.

  Усі історії дуже пронизливі й правдиві. Мені було соромно визнавати, що я так багато не знаю про історію своєї Батьківщини. Але я можу все змінити. І кожен може.

  Молись, Україно! Молись! Молись за всі слова, поетами твоїми ще не написані, молись за всі пісні, співцями твоїми ще не складені, молись за всі чари, дітьми твоїми ще не відчуті. Молись, Україно! Не за майбутнє, не за прощення, не за порятунок... Молись за долю свою не кликану і за шлях свій не пройдений, і за душу свою, майже втрачену, і за землю свою, людьми зраджену. Молись... І я помолюсь за тебе, Україно моя.

  Читать далее

  13 понравилось

  0

  367

Цитаты

• 

  dolli_k

  27 июня 2016

  В друзья

  У сучасної людини інші боги, інші демони, інші мрії, та зухвалість однакова для всіх і в колисці, і за крок до смертного одра. До всіх сердець стукають зухвалість і самовпевненість. А ще нездоланне бажання людина має - стояти над усім, володіти усім і бути всім, як розжареним від сорому сонцем земним, так і сумовитим блиском зірок у надвечір'ї.

  3 понравилось

  72
• 

  dolli_k

  27 июня 2016

  В друзья

  Молись, Україно! Молись! Молись за всі слова, поетами твоїми ще не написані, молись за всі пісні, співцями твоїми ще не складені, молись за всі чари, дітьми твоїми ще не відчуті. Молись, Україно! Не за майбутнє, не за прощення, не за порятунок... Молись за долю свою не кликану і за шлях свій не пройдений, і за душу свою, майже втрачену, і за землю свою, людьми зраджену. Молись... І я помолюсь за тебе, Україно моя.

  3 понравилось

  64
• 

  dolli_k

  27 июня 2016

  В друзья

  Де ти, Україно? Де кайдани твої, щоб розбити їх? Де ключі від тюрми твоєї, що не має стін та дверей, які можна зруйнувати? Де слово, на яке ти відгукнешся, дивуючись, що ще говориш? Не знайти шлях до тюрми твоєї, бо тюрма ця - людська зрада, людське безвір'я.

  3 понравилось

  28

Подборки с этой книгой