Цитаты из книги Чаща

И тут я поняла, что им надо. Они хотят знать. Они хотят видеть, как всё было. Они хотят ощутить собственную причастность к спасению королевы, они хотят жить в песне.

В вечности покойся, вне времен и сроков, в тишине недвижной, под могильным камнем.

Якась ціна є завжди.

Убивство — аж ніяк не вихід; краще вже просто викинутися з вікна.

Вона запам’ятала не те, що треба, і надто багато забула. Вона запам’ятала, як убивати і як ненавидіти, і забула, як рости.

Річ була не просто в тому, що вона була безсмертною, якщо її не вбити. Вона взагалі не знала, як помирати.

Там є дещо гірше за чудовиськ — те, що створює чудовиськ.

Я не старітиму; я просто йтиму далі, завжди така сама, тим часом як усі довкола мене в’янутимуть і чахнутимуть, наче зовнішні стеблини якоїсь повзучої лози, що дереться геть від них, усе вгору та вгору.

— Ти надто молода для такої сили, яку маєш, ось у чому біда; ти не відпустила людей. Коли століття подивишся на те, як ідуть твої близькі, будеш розважливішою.

Нет ничего хорошего в том, чтобы раздавать фальшивые надежды.

Я повернулася та мало не зойкнула: він стояв просто за мною, поглядаючи на їжу з-за мого плеча. — Розумію, чому ти боялася, що я тебе засмажу, — сказав він, перехилився та зачерпнув ложку печені, порушивши шар жиру, що холонув на її поверхні, а тоді вкинув її назад. — Із тебе вийшла б краща їжа, ніж оце.

Повариха из меня не самая умелая, но моя матушка не слезала с меня, пока я не научилась кое-как стряпать, чтобы прокормить нашу семью, так что я сумею отличить тухлое от свежего и какой фрукт слаще.

Но сейчас я оказалась верхом на Драконе, повалив его, ухватившись за плечи. Когда мы падали, его бедро оказалось зажато между моими, и нажало через юбки, так после случайного судорожного толчка я вдруг обрела совершенно иное понимание. Он застонал глубоким голосом, и его руки скользнули в мою прическу, распуская заколотые в узел волосы вокруг плеч.

He`d kept himself apart for a century behind these stone walls full of old magic. Maybe he would let me come in, but he`d want to close the doors up again behind me. He`d done it before, after all. I`d made myself a rope of silk dresses and magic to get out, but I couldn`t make him climb out the window if he didn`t want to.

I clung to him, breathless and happy and full of uncomplicated innocent terror.

If I can`t do any good, I can at least do something.

В залу уже заглядывали стражники, сжимая рукояти мечей, и тут до меня дошло: я только что до основания сотрясла королевский замок в королевской столице и наорала на величайших магов страны.