Цитаты из книги Червоний горобець

Мале дитя, яке стягує скатертину та розбиває посуд, щоб привернути увагу, - це Москва. Їм не хочеться, аби їх ігнорували, і вони битимуть посуд, щоб упевнитись, що цього не станеться.

Світ надто малий, щоб сховатися.

Follow your heart, do what you believe.

I’m not quite sure ‘Suck my dick’ would be admissible in court.

I’m sorry to say that the end of the Cold War has not diminished our leaders’ inclinations to do mischief.

Stop mooning around. It’s like a Jane Austen novel.

The best recruitments are the ones where the agents recruit themselves.

And the foolish Americans didn’t yet realize they would soon need Russia to hem in a galloping China, they would need Russia as an ally in a future war. But if Americans chose to pit themselves against Russia, thinking she was feeble and weak, they would be surprised.

It was simply that Russia deserved respect, the Rodina deserved respect.

And now modern Russia would continue to grow, a sum greater than its parts.

The world was too small a place to hide.

Russia is still the only country that can put an ICBM into Lafayette Square across from the White House. The only one, and they have thousands of nukes.

— Та, можливо, я просто втікав від людей, які все життя казали, що мені слід робити. Розумієш, про що я? [...] — Та хіба достатньо просто втекти від сім'ї? Хіба не треба робити ще щось?

Мале дитя, яке стягує скатертину та розбиває посуд, щоб привернути увагу, - це Москва. Їм не хочеться, аби їх ігнорували, і вони битимуть посуд, щоб упевнитись, що цього не станеться. Продаватимуть хімічну зброю Сирії, постачатимуть в Іран паливні стрижні, вчитимуть Індонезію розробляти центрифуги, будуватимуть на Бірмі легководний реактор, і, так, панове, усе в межах правил.

Росіяни. Вони ненавидять іноземців лиш на дещицю менше, ніж ненавидять самих себе, і вони природжені конспіратори. Ох, вони чудово розуміють, що мають перевагу, та росіянин не почувається в безпеці, йому хочеться, аби його поважали, боялися, як за старого Радянського Союзу. Їм треба визнання, і вони ненавидять свій другосортний статус із погляду наддержав. Саме тому Путін знову збирає СРСР 2.0, і ніхто не стане йому на заваді.

Та перш ніж навчитися керувати серпентарієм, тебе неминуче вкусять. Сучасний Кремль - це костюми й краватки, прес-секретарі, усмішки на самітах, хоча кожен, хто зміг протриматись довше, прекрасно розумів, що насправді нічого не змінилося ще від часів Сталіна. Дружба? Вірність? Заступництво? Досить одного неправильного кроку, оперативної чи дипломатичної невдачі, або ж, гірш за все, засмутити президента - і налітає burya, ураган, від якого неможливо сховатися.