Можливо, наука й звiльнила нас від хвороб та важкої виснажливої праці. Правда й те, що вона створила безліч технічних пристосувань нам для розваги і зручності. Але завдяки їй ми i залишилися у світі, де не буває чудес. Ранкова зоря - це для нас просто хвилі й частоти. Безмежно складний всесвіт розпався на математичні рівняння. І навіть наша людська гiднiсть знищена. Наука заявляє, що планета Земля і всі її мешканці - це лише піщинка у величній схемі всесвіту. Космічна випадковість. Навiть ті технології, що мали б нас об'єднувати, насправді роблять протилежне. Кожний iз нас має електронний зв'язок з усiєю земною кулею, однак ми почуваємося страшенно самотніми. Ми всюди бачимо насильство, розколи, зраду. Скептичність стала чеснотою. Цинізм і вимагання доказів стали ознакою просвітленого мислення. То чи варто дивуватися, що тепер люди почуваються нещаснішими й без пораднішими, ніж будь-коли в історії? Хіба для науки є хоч щось святе? Наука шукає відповідей, досліджуючи наші ембріони. Наука навіть наважується змінювати нашу ДНК. У пошуках істини вона розбиває Божий світ на дедалі меншi частинки... а знаходить тільки нові запитання.