
⠀Другий роман циклу "Смерть" ⠀Одинадцятий роман "Дискосвіту" ⠀ ⠀Цього разу ми побачимо Смерть у зовсім іншому амплуа. За те, що жнець душ став особистістю аудитори дійсності покарали його. Тепер у Смерті є власний життєлічильник - часомір, не пісочний годинник, хоча такої ж форми; всередині не пісок, це секунди, що безкінечно обертають "може бути" на "було". ⠀
...хай там як, деінде дроблення часу триває. Як можуть люди це витримувати? Вони запрошують Час у власні оселі, ніби це їхній друг.
⠀ ⠀Смерть, отримавши свій Час, відправляється його бавити. ⠀З цих пір на Диску починається безлад: мертве стає не-мертвим, живе не помирає. Життєва сила переповнює світ, баланс порушується. ⠀
ЛАТАННЯ ДОЛІ ОДНОЇ ОСОБИ МОЖЕ ЗРУЙНУВАТИ ЦІЛИЙ СВІТ.
⠀ ⠀У Анк-Морпорку помирає 130-річний чарівник Кошіль Бук. Та поки новий Смерть не вступив у права, а старий Смерть став смертним, душу чарівника нема кому провести, вона змушена повернутись назад у тіло. ⠀А ходячий не-мертвий чарівник - та ще проблема для його колег. Не допомогло навіть повторне поховання) ⠀
Вони думали, що діють на краще... Люди часто так роблять. Просто вражає, які речі в певний момент скидаються на непогану ідею.
⠀ ⠀Гумор автора, як завжди, на висоті з тонкими підмічаннями і сатирою. Вподобала таких персонажів, як
- пані Кекс із її звичкою відповідати на питання тоді, коли вони все ще формуються у вашій голові,
- Смерть у подобі Білла Двері,
- соромливий бабай, який ховається за дверима, тягаючи їх із собою, і харчується щурами.
...ніде не дітися від смерті й податків, і податки це гірше, бо смерть принаймні не приходить щороку.









