
Почну з оцінки яку я вліпив. Поставив п'ятірку з гарячки і не відмовляюся від цього. Настільки ж таки чудово Кінг веде свою історію, читати хочеться все більше і більше. На мене, мабуть, вже діє саме його прізвище. Хоч убийте, не можу поставити погану оцінку, тому закриваю очі на всі недоліки.
Книга не несе з собою чогось страшного. Налякати такими речами сучасних читачів дуже важко. Звичайно, зі мною можуть зараз вступити в суперечку дуже емоційно вразливі люди та не суть. Автор показав себе психологом, як і в більшості своїх творів. Доволі заїжджена тема, чи не так? Питання життя і смерті рано чи пізно настигає людину. Комусь важко буде прийняти правду, хтось все оцінює все спокійно і сприймає як належне.
Та все перекидається з ніг на голову! Стрімко і динамічно змінюється приємне сімейне життя на смерть, пригнічення, смуток... Кінг уміє створити психічно неврівноваженого персонажа, навіть із самого спокійного героя.
Що мені дійсно не сподобалося, так це дуже передбачений сюжет. В описі до книги розкривається найголовніший спойлер. Я вважаю, що це і є те кладовище. Особливо після середини все стало настільки ясно та прозоро... Тоді вступає у дію майстерство Стівена Кінга. Він неперевершений розповідач, мова написання дуже проста і водночас заворожуюча. Нічого зайвого, жорстоко, чисто по ділу. Типовий "Король жахів". Хоча ще раз наголошу - книга не є страшною.
Вже і нічого додати. Я раджу прочитати цю книгу і цим все сказано.










