Цитаты из книги Сияние

"Цей світ, усе наше життя - жорстока річ, Денні. Воно не переймається. Воно не ненавидить тебе чи мене, але заразом воно й не любить нас. Жахливі речі трапляються в цьому світі, і є речі, яких ніхто не може пояснити. Добрі люди помирають важко й болісно, залишаючи тих, хто їх любить, самотніми. Іноді здається, що тільки погані люди завжди здорові та успішні. Цей світ не любить тебе, але тебе любить твоя мама, люблю я."

" - Ти будеш моїм другом?
- Завжди буду, скільки буду тобі потрібний."

" Сльози, що гоять, це ті самі сльози, які пригнічують і картають."

"Він уявлення не мав, котра зараз година. Час перестав мати якесь значення."

"Вогонь вбиває геть усе."

"Колеса прогресу: рано чи пізно вони повертають тебе туди, звідки ти розпочав."

"Кожен раз тепер мав значення, бо вони вже не молоді."

"В "Оверлуку" всі речі були ніби живими, живучи власним життям."

"Цей "Оверлук" лишень щойно був розпочав свої пекельні розваги. І якщо готель правильно розіграє свої карти, вони шугатимуть його коридорами. Хай що там тинялося в будинку на пагорбі на самоті, але в "Оверлуку" ти самотнім не будеш, о ні, тут є чимала компанія."

" Він мусить працювати. Нема причин, чому б ні. Жодних причин, окрім того, що це частина "Оверлука", а "Оверлук" дійсно не бажає випускати їх звідси. Зовсім не бажає."

" Це не лише Денні пороблено "Оверлуком". Готель і йому також пороблює. І це не Денні слабка ланка, а він сам. Це він уразливий, той, кого можна нагнути й викручувати, аж поки щось не лусне."

" Щось - жереб, доля, провидіння - намагалося  його врятувати."

"Занадто багато речей в "Оверлуку" здавалися примарними, ніби в сновидіннях."

"...його вбити. Тобі треба його вбити, Джекі, і її також. Бо справжній митець мусить страждати. Бо кожний чоловік вбиває те, що любить. Бо вони завжди змовлятимуться проти тебе, намагаючись загальмувати тебе, розледащити."

" Правда відкривається, врешті-решт вона завжди відкривається."

"Обіцянки даються на те, щоби їх порушувати."

"Дивно, як усі вони думали різні думки, але відчували ту саму емоцію: полегшення. Міст було спалено."

"Вони разом дивилися, як з рук у них спливає можливість вибору."

"Просто смішно, як ніколи не можна зрозуміти  дітей."