Час Ліліт

Можливо хтось і скаже, що це не книга, це чтиво на один раз. Але я в корені не згодна. Це просто чудова книга, яку я просто проковтнула за одну ніч і не лише я, моїм друзям теж сподобалось. Не хочу говорити про сюжет і про те, як все закінчилось. Але перегорнувши останню сторінку залишилось ще дуже багато запитань, ХОЧу продовження! Але наскільки я знаю, його не передбачено. Тема доволі цікава та нестандартна. Дуже сподобався Чеслав, всі інші чесно кажучи не дуже вразили. Але його роздуми, його погляди на життя зачепили за душу. В кожного з нас виникає момент чи навіть період в житті коли хочеться послати все і всіх (можна навіть в не зовсім культурній формі) і піти кудись, де нікого немає, де лише природа, а бажано ще й гори такі рідні і прості. Занадто багато зараз розвелось брехні, лицемір"я і продажності. Але, мабуть, кому що болить той те і бачить. Значить мені, це болить найбільше... Одне скажу наостанок, читати варто!

Ця книга той самий випадок коли інформація на обкладинці відповідає дійсності. Написано: "містичний детектив" і все можна знайти у тексті і містику, і детектив. Інше питання як це все вміщується на трохи більше як 250 сторінках? Ідеально вміщується. Тут немає нічого зайвого, випадкового, так, наче сам автор слідує постулатам свого оповідання:

Все залежить від усього. Всесвіт не хаотичний. Він впорякований до хаосу. Він може бути залежним від каменю під ногами, слова, кинутого мимохідь, листка, зірваного з гілки.

Магнетична сила цього роману захоплює читача з першої і тримає до останньої сторінки.