Пам'ять нікому не підлегла. Нею правлять внутрішні права склерозу або миттєвих осяянь. Хоч скільки ми намагаємося її зрадити, все осоромлюємося як жалюгідні нікчеми, не варті зневаги вискочки. Зректися пам'яті про себе самого - це духовне самогубство. Досить тільки глянути на селюків, які намагаються видавати себе за міщан, досить подивитися на міщан, що вдають із себе аристократів. Усі вони тікають від своєї пам'яті й не знаходять нічого, що могло би її замінити. Амнезія є формою зневаги до самого себе. У світі, що настає, ми матимемо небагато речей. Більшість із них підпорядковуватимуться законам економіки, себто кожен здобуток міститиме потенційну втрату. Вірогідно, навіть почуття стануть предметом товарообміну. Можна буде купувати любов і продавати ненависть у досі небувалих масштабах. Цілком можливо, що тільки пам'ять, особиста, вередлива й фрагментарна історія, не знайде покупця, бо ж для когось іншого вона буде позбавлена будь-якої вартості.
2 понравилось
Ваша оценка