Цитаты из книги Диво

Живой человек всегда сложнее и дороже всех самых мудрых писаний и проповедей.

Когда двое дерутся, почти всегда появляется третий, который сначала присматривается к схватке, чтобы потом выступить в роли торжествующего пожинателя плодов победы.

Даже царства имеют свои судьбы - счастливые или несчастные, а люди и тем более.

Кто хочет идти на риск открытий и новых теорий в науке, должен быть готовым к одиночеству.

Мысли могут иметь объективную ценность, даже если они принадлежат врагу.

Когда творишь добро, не думаешь об этом. Заранее обдумывают лишь подлость.

Лишний приятель, пусть пока и ребенок, всегда лучше, чем еще один враг, пусть самый ничтожный и бессильный.

Голодранці завжди міцніші в своїй вірі, бо в них не лишається нічого. Не дай народові розбагатіти — матимеш отару слухняних овець, сліпих у своїй покірливості. На цьому стояло християнство.

Київські лихі пси, не лякаючись блискучого княжого й митрополитового почту, налітали з боків, жохкали крайніх служок, норовили вхопити зубами за дорогу одіж; кияни тільки лінькувато поводили плечем на собаче нахабство, а греки страхопудливо металися, хтось з них пробував ухопити камінь, щоб попудити в пса, але не міг відірвати примерзлого каменя від землі, зрозпачено лаявся: “О клята земля! Тут прив'язують камені й одв'язують псів!”

....про птицю Фенікс, самотню, як сонце, сонячну птицю, що живе п'ятсот літ, а потім заглиблюється в древа ліванські, наповнює крила свої ароматом, летить у город Іліополь, возлетить на приготовлене для неї ієреями города требище і, спалахнувши, згорає. Вранці чиститель требища обряще в попелі черв'яка, який на третій день возлетить птицею в прообразі Спаса. Фенікс має крила кольору сапфіра, смарагда й інших коштовних каменів і вінець на голові.

"Людина повинна бути оригінальною, - сказав інженер. - Якщо в тебе немає оригінальності,то ти повинен хоча б вигадати її."

Інтелегенція - це звучить гордо.

Ми тільки вдаємо інтелегентів. А, власне, хто ми? Діти робітників, селян. Така в нас країна. Все починається з самого початку, на голому місці.

По-моєму, в тебе було тяжке дитинство. Чорним гумором, як правило, страдають люди, в яких було тяжке дитинство.

...деспотизм часто буває усміхнений.

Тільки відчути може людина красу, можна тільки переживати, і лиш той, хто її відчував, може творити наново, тільки в тому є справжнє обдаровання.

Нікчемне то діло - губити час на обжирання та обпивання, коли чоловікові, щоб жити, досить хліба та води, та вже нічого тут не вдієш, раз ведеться воно так здавна, і навіть Спаситель наш перетворював воду на вино, щоб принести втіху на учті.