Отзывы о книге О любви

Пусть вас не смущает оценка. 2,5 - это середина. Не равнять на школьные двойки Книга действительно хорошо написана, красивые описания, но совсем не моё. После прочтения прошло несколько дней, а я о книге за эти дни ни разу не вспомнила. Для меня это знак, когда после прочтения не остаётся в голове ничего, никаких новых мыслей не появляется. Кто-то найдет здесь для себя историю любви, я же тут любви не увидела. Меня даже ужасает момент в конце, когда девушка прощает парня (я уже забыла их имена...). Любовью это не считаю, хотя может Платонов и не стремился её показать Но 2,5 ставлю, как уважение автору

«Річка Потудань» Андрія Платона вийшла в рамках серії «Двомовна класика» в 2017 році, завдяки видавництву Nebo Booklab Publishing, переклад був здійснений Олександром Пономаревим, ілюстрації належать Гамлету Зіньківському. Власне, мені до вподоби коротка проза, тому цікаво було зануритися в реалістичну оповідь у пошуках зашифрованих послань. Починаючи з назви, вже зрозуміло, що мотив ріки точно буде присутнім протягом твору. В міфології, в фольклорі образ ріки символізує потойбіччя, інший вимір, інший світ. Так і Микита Фірсов приходить з «іншого світу» з громадянської війни, розглядає Потудань, як перехід в потойбіччя через планування самогубства, Люба проходить через утоплення в «інший» вимір. Крім того, в творі присутній так званий прийом «квазісмерті» героя, виражений у поверненні до життя учасників бойових дій, що повертаються з війни (і про їх серця, «омертвілі», і траву, що повертається до життя). І не мало важливою деталлю є розташування батьківщини Микити, автор зазначає, що Микита йде узвишшям, тобто постійно підіймається, відповідно позаду лишається низина, «яма» війни. Де, відповідно, і відбулася квазісмерть героя. В міфо-фолькльорній традиції протиставлення верх-низ так само засвідчує перехід з одного світу в інший. Також, на фоні цього великого переходу зустрічаються і локальні відлучення в інший світ, наприклад, сон Микити в яру біля струмка. Взагалі, сну багато в творі, батько спить, коли Микита приходить вперше додому, Микита часто спостерігає як спить Люба, Микита спить у порожньому класі, коли наймається робити парти в іншому місті, Микита спить між торгових рядів на базарі, спить навіть на накривці вигрібної ями! Знову ж таки ями, про яку згадувалося у контексті верх-низ. Звісно, сон Микити в яру має метафоричне значення, і розповідає про внутрішні процеси героя. І варто згадати про глиняні фігурки, які він ліпив, що як і маленьке звірятко, що намагалося залізти у сні до рота, є відображенням самого Микити. Всі ці міфопоетичні контексти можна чітко прослідкувати в одній події – втеча від дружини до базару в Кантемирівці. Тут і провідник у «інший світ» (жебрак, з яким Микита йшов до Кантемирівки), і мотив ями (в прямому і переносному сенсах), постійний стан Микити у напівсні, коли він все робив на автоматизмі (і спав, де доведеться, їв помиї, ні з ким не розмовляв, що навіть горло зсохлося). Остаточне відродження Микити та пробудження стається в тій же Кантемирівці, завдяки зустрічі з батьком. І люба так само після повернення чоловіка, та ініціації через спробу топитися в Потудані, повертається до життя. Отже, можна завершити тим, що «Річка Потудань» Андрія Платонова багатократно відображає релігійну схему життя-смерть-життя та наскрізь пронизана міфо-поетичними мотивами.