Цитаты из книги Алые паруса

Отец и мать Грэя были надменные невольники своего положения, богатства и законов того общества, по отношению к которому могли говорить «мы».

Она умела и любила читать, но и в книге читала преимущественно между строк, как жила. Бессознательно, путем своеобразного вдохновения, она делала на каждом шагу множество эфирно-тонких открытий, невыразимых, но важных, как чистота и тепло.

Теплый, как щека, воздух пахнул морем

В этом мире, естественно, возвышалась над всем фигура капитана. Он был судьбой, душой и разумом корабля.

- Поднять якорь! - закричал капитан, чувствуя себя дома, - вы, пьяницы, неряхи, бездельники! Почему шлюпка спущена? Поднять немедленно! Закрепить ванты! Убрать сходни! Ставь паруса! "Марианна" пойдет без груза в Алан и вернется - слышите вы, трусы? - с полным грузом через Кассет. Он успокоился и прибавил:

• Я вам покажу Бильдера.

- Боже, прости Дюка! - бормотал старый ребенок, сморкаясь в фуляровый платок. - Пропасть, конечно, мне суждено, и ничего с этим уже не поделаешь...

Осторожность никогда не мешает

спасенье души более важное дело

- Томе, ти як оженився?

• Я зловив її за спідницю, коли вона хтіла вискочити від мене у вікно, - сказав Том і гордо закрутив вуса.

Та ви, як більшість, слухаєте голоси всіх немудрих істин крізь грубе шкло життя; вони волають, але ви не чуєте. Я роблю те, що існує як старовинне уявлення про прекрасне - те, що не збувається, і що, по суті, так само збувається і можливе, як прогулянка за місто. Незабаром ви побачите дівчину, яка не може, не повинна інакше вийти заміж, а тільки в такий спосіб, який розвиваю я на ваших очах.

- А що ховається у моєму "тур-люр-лю"? - підійшовши, спитав флейтист, гінкий паруб'яга з баранячими голубими очима й білявою бородою. - Ну ж бо скажи?

• Залежить від того, скільки ти хильнув зранку. Часом - птах, часом - горілчаний чад.

Взагалі всі ці дні він був на тій щасливій висоті духовного зору, з якої чітко помічалися ним усі натяки й підкази дійсности

Вона вміла й полюбляла читати, але й у книзі читала переважно поміж рядками, як жила

За всіма його словами виходило, що діти в іграх тільки взорують тепер на те, що роблять дорослі.

Грей полюбляв картини без пояснень і підписів. Враження від такої картини незрівнянно дужче; її зміст, не скутий словами, стає безмежним, усталюючи всі здогади й думки.

Упродовж дня людина вчуває таку многоту думок, вражень, промов і слів, що все це склало б не одну грубу книжку.

Лонгрен вислухав дівчинку, не перебиваючи, без посмішки, й, коли вона скінчила, уява швидко намалювала йому невідомого дідугана із запахущою горілкою в одній руці й іграшкою в другій. Він одвернувся, та, згадавши, що у великих випадках дитячого життя слід бути людині поважною і здивованою, врочисто закивав головою.

Все, что она видела, чем жила, что было вокруг, становилось кружевом тайн в образе повседневности.