Цитаты из книги Душа человека

Более сложным оказывается невротическое расстройство в любовных отношениях, развившееся в результате ситуации, когда родители не любят друг друга, но слишком сдержанны, чтобы ссориться или открыто проявлять неудовольствие...В результате девочка уходит в собственный мир грёз наяву, делается отстраненной и сохраняет такую же позицию в своих любовных отношениях впоследствии.

Капітал керує робочою силою; речі, що їх нагромаджують, - мертві речі - мають вищу цінність, аніж праця, людські сили, все "живе".

Дитяча любов дотримується принципу "Я люблю, бо люблять мене". Принцип зрілої любові - "Мене люблять, бо я люблю". Незріла любов каже: "Я люблю тебе, бо ти мені потрібен". Зріла твердить: "Ти потрібен мені, бо я тебе люблю".

Мати - це тепло, мати - це їжа, мати - це стан ейфорії від задоволення і відчуття безпеки.

... незважаючи на глибоке прагнення кохати, ми визнаємо будь-що інше за набагато важливіше, ніж любов, - успіх, престиж, гроші, владу. Майже всю енергію ми витрачаємо на те, щоб навчитися досягати цієї мети, а на те, щоб навчитися любові, не залишається нічого.

Любов є рушійною силою людини, силою, яка руйнує стіни, що відокремлюють її від побратимів, силою, яка об'єднує її з іншими. Любов допомагає людині перебороти почуття відчуженості й самоти та водночас дозволяє бути собою, зберігати свою цілісність. Їй притаманний парадокс: дві істоти перетворюються на одне ціле та водночас залишаються окремими.

Перед людиною будь-якої епохи чи культури зринає те саме питання: як побороти самотність, як досягти єдності, як вийти за межі свого індивідуального життя й віднайти спільність? Це запитання було актуальним для первісних людей, котрі жили в печерах, кочівників, які дбали про свою худобу, єгипетського селянина, фінікійського купця, римського солдата, середньовічного ченця, японського самурая, сучасного службовця чи працівника фабрики.

У культурі, де парнують ринкові відносини, де матеріальний успіх є визначною цінністю, не варто дивуватися, що любовні стосунки людей розгортаються за такою схемою обміну, що панує на ринку товарів і праці.

Современный человек отчуждён от себя, от других людей, от природы. Он превращён в товар, воспринимает свои жизненные силы как вклад, который должен принести ему максимальный доход, возможный при существовании рыночных отношений.

Разобраться в сущности эгоизма будет легче, если сравнить его с чрезмерным беспокойством за других, проявляющимся, скажем, у не в меру заботливой матери. На сознательном уровне она твердо уверена, что чрезвычайно заинтересована в своем ребенке, на самом же деле она испытывает к объекту своей озабоченности глубоко подавленную враждебность. Она озабочена сверх меры не потому, что слишком любит ребенка, а потому, что не любит его вовсе и вынуждена это компенсировать.

Материнская любовь к подрастающему ребенку, любовь, ничего не требующая взамен, есть, вероятно, самая труднодостижимая форма любви;

Мать – это и есть тепло, это и есть пища, это и есть эйфорическое состояние удовлетворенности и безопасности.

Мы питаем веру в потенциал и возможности других, самих себя и всего человечества потому - и только потому, - что нам знакомы рост собственных возможностей, реальность собственного развития, сила власти разума и любви.

...любовь как ответ личности на проблему существования...

Любовь - это труд, если я люблю, я активно забочусь о любимом человеке, и не только о нем. Сон - единственное оправдание бездеятельност

Настоящие конфликты между двумя людьми, которые не служат сокрытию чего-то или проецированию на других, а переживаются на глубинном уровне внутренней реальности, не деструктивны. Они ведут к прояснению и катарсису, после чего оба участника конфликта обретают больше знаний и силы