Вам, мабуть, траплялося чути, як десь рине далекий водоспад, коли все навколо сповнене сполоханим гулом і хаос дивних, неясних звуків вихором шугає перед вами. Чи ж не правда, чи не ті самі відчуття миттєво охоплять вас у вихорі сільського ярмарку, коли увесь люд зростається в одне величезне страховисько й ворушиться всім своїм тулубом на майдані і в тісних вулицях, кричить, гогоче, гримить? Галас, сварка, мукання, мекання, рев — все зливається в один безладний гомін. Воли, мішки, сіно, цигани, горшки, баби, пряники, шапки — все яскраве, строкате, безладне метушиться купами і снується перед очима. (Сорочинська ярмарка)