Цитаты из книги The Thirteenth Tale

"- Как ведет себя волк?-спросила я. - Он уверен в победе и ждет своего часа. Он знает, что, когда этот час настанет, я не буду сопротивляться. Мы с ним пришли к соглашению. -Какому соглашению? -Сперва он позволит мне закончить мою историю, а потом я позволю ему прикончить меня.

И она начала рассказывать историю о пожаре, а волк тихо сидел в уголке и вел счет произнесенным словам"

Я не позволю ей умереть.

Я ужасно устала, но никак не могу уснуть. За моей дверью слышны чьи-то лёгкие шаги, я встаю с постели и выглядываю в коридор - там никого нет.

Одно дело быть детьми,но когда вы станете взрослыми...

Скоро вы будете иначе смотреть на многие вещи.

В восемь вечера окружающий мир переставал для меня существовать. Наступило время чтения.

Вам не здається, що правда буває набагато кращою, коли її приправлено якоюсь вигаданою історією?

Навпаки, ввічливість - це єдине, що лишається тоді, коли у всьому іншому ви зазнали поразки. Людям амбітним начхати, що про них думають інші. Не думаю, що Вагнер встратив би сон, побиваючись, що він міг образити чиїсь почуття. Бо Вагнер був геній.

Розгортаючи книжку, я глибоко вдихнула. О, цей запах старих книжок! Він такий гострий, такий пряний - як приправа...

Цікаво, а чи відчувають вони, оті померлі письменники, той момент, коли хтось бере до рук їхні книжки? Чи з'являється тоді у вічній темряві хоч малесенька цяточка святла? Як хочеться думати, що так воно і є! Адже померлим, либонь, дуже самотньо...

Як люди доглядають могили, так я доглядаю книжки.

Коли ви клякнете від страху і холоду у своєму ліжку, не ждіть, що худюча кістлява правда примчить вам на допомогу. Вам потрібен м'який комфорт вигадки і фантазії. Заспокійлива, заколислива надійність брехні.

Лікар Модслі знав, що його жінка - красуня, але вони були одружені вже надто довго, щоб цей факт мав для нього якесь особливе значення.

Она являлась благодетельницей по призванию, а это означало, что все сотворенное ею зло творилось неосознанно и только с наилучшими намерениями.

Весь мой опыт, все события моей жизни, все знакомые мне люди, все мои воспоминания мечты, все прочитаны мною книги – все это годами свалилось в одну компостную кучу и постепенно перегнивало, превращаясь в тёмное жирное органическое вещество.