Цитаты из книги Selections. Volume one

«Одна лишь способна вызвать у вас слёзы»

Есть что то роскошное в унижении самого себя. Когда мы себя в чем то обвиняем, то знаем, что больше никто не сможет нас в этом обвинить. Не священник, а именно исповедь отпускает грехи.

Эмоции людей, которых мы когда то любили, всегда выглядят отвратительно.

Самоосуд нам дарує незрівнянну насолоду: коли ми ганимо самі себе, то відчуваємо, що ніхто інший не має права ганити нас. Відпущення гріхів дає нам не священик,  а сама сповідь. Закінчивши листа, Доріан уже відчув себе прощеним.

Вдохновлять людей – это благородное дело. Если эта девушка может разбудить душу тех, в ком она спала, если она может научить людей, чья жизнь была ужасной, видеть красоту, если она может оторвать их от своей самовлюбленности и заставить разделить чужие горести, тогда она стоит твоей любви. Она предназначена для того, чтобы ею восхищался весь мир.

Пиво, Библия и семь смертных добродетелей — вот что сделало нашу Англию такой, какова она есть. 

Найхоробріший із нас боїться самого себе.

Тому що впливати на когось - означає віддавати комусь власну душу. Людина починає думати не своїми думками, палати не власними пристрастями і чесноти вона переймає від інших, і гріхи  - коли припустити,  що є така річ, як гріх - запозичує.

Кожен портрет, намальований з натхненням, - це, власне, портрет художника, а не того, хто йому позував. Натурник - то суто зовнішнє. Маляр на полотні розкриває не його, а радше самого себе . Ось через те я й не виставлю цього портрета - я боюся, чи не виказав у ньому таїни власної душі. 

Якщо хтось мені дуже подобається, я ніколи й нікому не називаю його імені. Бо це немовби озеачає поступитись часткою дорогої тобі людини. 

В такие моменты я чувствую, что отдал свою душу тому, для кого она не больше чем цветок в петлице - безделушка, что тешит тщеславие в летний день.

- Значит, вы не любите свою страну?