"Бурлачка" — один з найцікавіших творів Івана Семеновича Нечуя-Левицького. Канва твору на перший погляд нехитра — це історія молодої селянки. Проте ця простота — це тільки ще одне підтвердження того, що справжній майстер вміє говорити просто про складні речі. У повісті насправді переплітаються кілька історій: це й долі людей, це й історія зародження в Україні містечок, і доля українського села й української ментальності при переході до капіталістичного ладу.
Життя власне самої Василини — це розповідь про те, в яку халепу можуть загнати людину недосвідченість разом з марнославством і бажанням "красивого життя", як юність, наївність, щирість і довірливість легко потрапляють у пастку, зіткнувшися з хитрістю й підступністю, вирядженими в яскраві барви й солодкі слова, це історія про безпорадність людини, яка зросла серед правди сільських столітніх звичаїв, перед цинізмом і облудливістю чужої моралі; історія про те, як, зневірившись і втративши все гарне, що було в її житті, не маючи надії на те, що життя ще може повернутися світлим боком, людина знаходить у собі сили жити далі, шукає і знаходить стежку, яка виведе її з нетрів, у які вона необачно забрела.
Проте повість "Бурлачка" — це не просто історія кохання та життя молодої жінки. Нечуя-Левицького недарма називають письменником-реалістом. Уважний і неромантичний читач знайде для себе багато цікавого, бо історія Василини — це тільки та яскрава основа, на тлі якої Нечуй-Левицький з притаманною йому гостротою й лаконізмом зумів змалювати багато серйозних і геть не романтичних речей: це й антагонізм звичаєвої моралі села, гниленької прислужницької моралі та цинізму дрібного панства й заможних торгашів; це і яскраві живі картини побуту різних верств тогочасного суспільства: селян, панської челяді, дрібних поміщиків, євреїв, ремісників, заводських і фабричних робітників, міщан; це характери і долі персонажів з різних верств – не шаблонні, вимальовані яскраво, колоритно і з гумором. Окрім усього цього, в повісті показаний період появи й поширення в аграрній на той час Україні промислових підприємств, так званих сахарень і мануфактурних фабрик. Нечуй-Левицький одним з перших в українській літературі зумів показати пов'язані з цим зміни як у побуті, так і в свідомості людей.
"Бурлачка" — один з найцікавіших творів Івана Семеновича Нечуя-Левицького. Канва твору на перший погляд нехитра — це історія молодої селянки. Проте ця простота — це тільки ще одне…
